Марія Маргуліс

Я доволі довго підписана на YouTube-канал авторки та з нетерпінням чекала виходу книги. Мені було неважливо, про що вона, — я точно знала, що придбаю та прочитаю її, щоб підтримати авторку. І ось нарешті я прочитала. Намагатимусь бути об'єктивною, незважаючи на мою симпатію до Марії. Це аж ніяк не трилер, як може здатися з анотації, швидше психологічний роман. Ідея сюжету досить непогана, але я розгадала головний твіст буквально з перших розділів. Так вийшло, що незадовго до прочитання "Білої кімнати" я прочитала кілька книг із подібним сюжетним поворотом, тож із прологу, перших діалогів у кімнаті та загальної розповіді про закохану пару я одразу зрозуміла, як це все пов'язано. Як результат, читати було трохи нудно, оскільки кожна наступна подія лише підтверджувала мою теорію і зовсім не інтригувала. Читалося доволі швидко, написано просто, без надмірної кількості зворотів чи епітетів. Хоча особисто люблю, коли текст сповнений описами та багатошаровими реченнями — це робить його більш барвистим і багатогранним. Загалом, чудовий старт для дебюту, чекатиму на наступні книги Марії.

Анонім

"Біла кімната" книга про перше кохання, таке миле, щире та трепетне. Патріотизм чи кохання?!Головний герой між коханням та війною в 2014 році обирає війну. Герої цієї книги є ми, звичайні люди, які живемо, кохаємо, втрачаємо, боїмося смерті чи не боїмося. Ще одна сюжетна лінія про чоловіків, які один за одним прокидаються в білій кімнаті, в яких немає дверей. Вони не розуміють, як і чому туди потрапили, що їх може пов'язувати і чи зможуть вони вибратись. Пазли складаються в кінці книги. Кожна людина, мабуть, має свою білу кімнату чи скриньку, чи інше сховище від болю, відчаю, втрати чи не розуміння чому так. "Ніколи не зрозумію, чому ризикував життям на війні я, а померла вона." Книга не для всіх, читається легко та швидко. Історія кохання розбило мені серце.

Анонім

📍Ми живемо в моменті. Лише тут і зараз. І момент цей, доки триває, триває вічність… 📍 Через "вдало" прописану анотацію, думала, що буду читати трилер у стилі фільму "Пила" 😁 Прочитавши декілька розділів, я зрозуміла що це психологічна драма. Хто ті п'ятеро незнайомців і про яку кімнату йдеться, зрозуміти було не важко вже з перших сторінок. Головний герой розказує читачеві свою історію — біль 💔 Історія ведеться у декількох часових проміжках і охоплює наші сучасні часи — реалії життя за часів війни. Це історія про втрати, складні часи, втрачене кохання, біль, помилки, втрачені дні, несправедливість життя, війни, зруйноване майбутнє, втрата віри і сенсу життя. Це історія про пошук, спокуту, прийняття того, що трапилось, себе, віднайдення віри і сили, щоб жити далі. Можливо для когось саме ця історія стане поштовхом і підтримкою в складні часи 🫂 Це було емоційно і драматично, до сліз 💔

Анонім