Чесно, ця манга стала для мене відкриттям. Чимало чув про “Vinland Saga”, мені її радили, але все якось руки не доходили. Та й трохи боявся розчаруватись — дуже відомий тайтл, а від менш популярних й очікування відповідно нижчі, тому поки й не брався. Скажу так — абсолютно даремно сумнівався. Навіть з 1-го тому “Саги про Вінланд” очевидно, що це надзвичайно якісна манга, з небанальним сетингом, об’ємними персонажами та цікавим сюжетом. Ніякої магії, ніяких чудес (принаймні поки), тільки кров, холод, море та вікінги. Зав’язка багатообіцяльна — Торфінн, юний хлопчина з Ісландії, котрого осиротив ватажок вікінгів, ходить з ним у набіги, тобто, працює на батькового вбивцю. Проте в цьому насправді немає нічого дивного — він не змирився з утратою, навпаки, понад усе на світі хоче позбавити життя свого кривдника, але у поєдинку честі, згідно з всіма правилами. Поки ж набирається досвіду у кривавих походах. Також у стартовому томі описане життя Торфінна до цих подій, в холодному селищі на узбережжі Ісландії. Й саме там ми взнаємо про Вінланд — прекрасну мирну країну, сповнену тепла та багату харчами, але до котрої потрібно плисти настільки далеко, що переважна більшість людей просто не вірять у неї. Хоча у селищі проживає Лейф Еріксон, чоловік, який особисто там бував, та до нього ставляться як до дивакуватого байкаря. Таку маємо зав’язку.
З плюсів ще відзначу дуже гарно та детально змальоване життя вікінгів, з максимальною увагою до деталей. Присутня навіть докладна схема будинку, у котрому проживав юний Торфінн й з якої зрозуміло, як облаштовувався побут цих суворих північних мореплавців. Помітно, що автор хотів зробити своє творіння максимально історично правдивим, попри альтернативний художній сюжет.
Враження просто надпотужні, приголомшлива манга! Моя оцінка - 10 з 10.