Це епічний і водночас дуже особистий роман, який поєднує спогади, вигадку, історію, сімейну сагу й глибоко людські емоції. Це книжка, в якій правда і вигадка танцюють разом, змушуючи читача відчувати, згадувати, сумніватися — і вірити.
Це історія, в якій письменник (альтер-его самого Шебона) слухає передсмертні сповіді свого діда, і з цих фрагментів народжується епопея 20-го століття — з Другого світового, полювання на нацистів, американського передмістя, психіатричних лікарень і запусків ракет у космос.
Роман нехронологічний, фрагментований, але надзвичайно живий. Тут є любов і психічна нестабільність, екзистенційні розмови і коти, які втілюють безумство, тут є винахідники, шпигуни, розчарування і місячне сяйво — як метафора мрії, недосяжного і прекрасного.
Ідеально для тих, хто любить Джонатана Франзена, Донну Тартт або навіть Курта Воннеґута, якщо той був би сентиментальнішим.