Харківʼянин, який першим почав писати нариси в українській літературі, ще й допомагав упорядковувати правопис. Йогансен був дуже різностороннім — мав купу талантів, обожнював мандрувати, грати в теніс та шахи, був вправним мисливцем. Донедавна про нього знали не всі, тож познайомимось ближче з ним просто зараз.
| Роки життя | 16 (28) жовтня 1895 — 27 жовтня 1937
|
| Місце народження | Харків |
| Діяльність | поет, прозаїк, перекладач, критик, лінгвіст
|
| Освіта | ХНУ ім. В. Н. Каразіна
|
| Мова текстів | українська |
Майк Йогансен — письменник, поет і перекладач. Належав до покоління харківських літераторів 1920-х років. Народився 28 жовтня 1896 року в місті Харків у родині вчителя німецької мови, вихідця з Латвії. Освіту здобував у Харківському університеті, де вивчав філологію. Письменник володів кількома мовами, зокрема латинською, німецькою, іспанською, англійською.
Про особисте життя письменника відомо мало. У Майка була сестра Тетяна, і батько часто змушував їх разом читати Ґете «Фауста» — вважав, що це допоможе їм краще вивчити німецьку. Точно відомо, що Йогансен був одружений, мав сина — Гай Йогансен, який разом із мамою у 1945 році виїхав до Німеччини.
Тексти Йогансена — справжній калейдоскоп. Він не зупинявся на чомусь одному — писав для дітей, дорослих, перекладав, досліджував мову, експериментував з формами.
Свою поетичну кар’єру він розпочав як представник літературного угруповання «Гарт», пізніше співзаснував з колегами «ВАПЛІТЕ». За сімнадцять років творчості він написав вісім поетичних книжок, десять прозових, чотири дитячі й дві з літературознавства — міг би позмагатися своєю продуктивністю зі Стівеном Кінгом!. Найважливішою серед доробку для себе вважав саме поезію. На п’ятнадцятому році своєї роботи над поезією він видав підсумкову збірку, хоча й не вважав, що сказав у віршах усе, що хотів.
Майк Йогансен написав чимало прозових творів — від гумористичних оповідань і сатир до експериментальних романів, серед яких особливе місце займає «Подорож доктора Леонардо…» — яскравий приклад поєднання філософії, іронії та мовної гри.
Створив низку подорожніх нарисів, у яких описував поїздки в різні регіони СРСР та за кордон, зокрема Болгарію, Дагестан. У нарисі «Подорож людини під кепом» описує подорож Нікопольським районом Дніпропетровської області.
Письменник створював також літературу для дітей — у простій формі передавав важливі ідеї та цінності: повага до тварин, допитливість та любов до природи. Йогансен написав кілька збірок оповідань для дітей, зокрема «Хитрі качки», «Кіт Чудило», «Краби».
Йогансен писав не лише художні тексти — цікавився також літературознавством та мовознавчими питаннями. У праці «Як будується оповідання: аналіз прозових зразків» він розібрав, як працює прозова форма, а в таких статтях, як «Пристосування латиниці до потреб української мови» чи «Аналіза Фантастичного Оповідання», міркував про мову та специфіку жанрів.
Майк Йогансен перекладав з німецької, французької. Англійську та іспанську мови вивчив самостійно. Перекладав Шиллера, Шекспіра, Едґара Аллана По, Редьярда Кіплінга, Герберта Веллса.
У 1937 році письменника заарештували за звинуваченням у приналежності до контрреволюційної організації. Він відмовився визнати провину. 27 жовтня того ж року Майка Йогансена розстріляли. Його вбили напередодні 41-го дня народження.
Після реабілітації в 1957 році тексти Майка Йогансена почали знову видаватися. У 1990-х і 2000-х роках надрукували збірки його поезії, романів, нарисів і перекладів. Сучасні українські видавництва дедалі частіше повертаються до спадщини цього харківського поета.
Та отримуйте інфо про новинки й події в книгарнях
