Коротка та досить цікава історія на один раз. Авторка змогла вмістити в таку коротку історію купу різних цікавих особистостей, моторошну атмосферу та детектив.
Хто шукає приємного читання на вечір - це саме воно.
Анонім
«виправдати можна будь-що, якщо зробити це достатньо поетично»
це була моя перша дарк академічна книга і, о боги, я ні на секунду не пошкодувала. я дуже довго відтягувала цей момент, бо читала що це як перегляд «дому дракона» без знання того, що було в «грі престолів» (коментар, який я найбільше зрозуміла). АЛЕ НІ! те, що я не цікавилась шекспіром не завадило мені її зрозуміти — ба більше, я навпаки хотіла якомога зануритись в його творчість посеред читання. я гуглила «ромео і джульєту», «цезаря»…
(спитайте мене хтось чи я в порядку, можливо я вже зовсім схибилась)
початок книги був просто неймовірно атмосферним, її не хотілося випускати з рук, не дочитавши що ж там буде далі. вистава «макбет» — це просто розйоб, я не знаю, як це описати, ААААААА
середина книги мені вже не йшла так квапливо і з таким ентузіазмом, але все одно вона була доволі інтригуюча і я знаходила ті шпаринки в часі, щоб просто взяти її та почитати
а кінець…ЦЕ ЩО ТАКЕ…..у мене просто немає слів. вони розмилися, не знаю. людоньки, читайте до останньої ж сторіночки, не пожалкуєте
я ніколи не перечитую книжки, але в мене є бажання ще раз пробігтися очима по сторінках і ЩЕ РАЗ виписати якісь цитати чи репліки, бо потім після прочитання ти все це усвідомлюєш отак 🫠
це було сильно, це було незвично, це було незабутньо. мабуть, я ще довго буду думати про неї
💋
Анонім
Дві зіроньки, бо ззовні книга дуже гарна і приємна на дотик. На цьому все цікаве завершується. Витратила свій час в порожнечу. Ти не встигаєш навіть звикнути до героїв і вникнути в історію, як книжечка закінчена. Надто крихітна книга, котра не варта уваги🥲
Анонім
Котолог
