Приємна затишна історія з класичним тропами "від друзів до закоханих" та "фейкові стосунки". Історія дружби, яка зародилася зі спільної втрати та поступово переросла в кохання, яке обидва боялися визнати. Але після раптової зустрічі все змінюється - почуття нікуди не зникли але і у кожного своє життя та обставини. Чи зможуть вони скористатися цим другим шансом?

Це затишна та водночас емоційно насичена романтична історія про другий шанс, де невзаємне в минулому почуття спалахує з новою силою під час спільної поїздки на весілля, тримає в напрузі завдяки щирому внутрішньому конфлікту головної героїні. Авторка чудово передає межу між вдаваною ніжністю для публіки та справжніми емоціями

+1 мілашна мілота! Не скажу, шо мені було ой як цікаво читати, звичайна історія про кохання. Навіть в деяких моментах було нудно, бо занадто вже клішовані фрази 😆 Але історія на один раз - добре, почитати не напрягаючись і розслабитись

Мені ця історія дуже сподобалася. Вона легка, тепла, затишна і саме така, після якої сидиш із посмішкою. Тут і дружба, і перше кохання, і пошук себе, і ті моменти, коли одна випадкова зустріч може змінити дуже багато. Але😂 Десь із 213-ї й приблизно до 300-ї сторінки в мене було стабільно по кілька разів на сторінці: «Ти дура?», «Ну ти й ідіотка», «Та що ж ти робиш?!» 🤦🏼‍♀️ Головна героїня добряче потріпала мені нерви. Я прекрасно розуміла, чому вона так поводиться, але це не заважало мені сваритися з нею через кожне друге рішення. Іноді так хотілося залізти в книгу й просто дати їй добрячого стусана в правильному напрямку.😂 Зате головний герой Ах , ну це просто ходячий зелений прапорець. Турботливий, терплячий, уважний. Саме той персонаж, через якого хочеться ще швидше перегортати сторінки. Дуже сподобалося, що історія не намагається бути драмою заради драми. Вона про звичайні людські страхи, невпевненість, помилки й про те, що інколи потрібно просто наважитися зробити крок назустріч своєму щастю. І знаєте, попри всі моменти, коли героїня доводила мене до сказу, я закрила книгу з дуже теплим відчуттям. Для мене це саме та історія, яку хочеться читати, коли душа просить чогось легкого, милого й такого, після чого ще кілька годин ходиш із приємним післясмаком.

Де синіє небо безкрає, Де лелека здаля прилітає, Де на сонці ☀️виблискують роси, Серце 🩷часто там бути просить🙂 Де земля, ☘️🌸🍀наймиліша у світі!,💙💛 Й рідний дім в любу пору привітний !❤️ Де ромашки 🌼і кашка милують👀🤗 Простотою своєю чарують!😍 Там, де вітер колише 🌿 🌾☘️трави, Так швиденько читалися глави!📕😊…. «Збираючи ромашки по неділях» Книга 📕красива легенька, мила 🤗 Дуже приємно у руки брати, З шрифтом чудовим її читати. В ній - є про дружбу і про кохання, 💓 Про юні мрії, переживання. Тут - про французьку, а ще про моду👗😊 Про поетичність, про юність і вроду😍 Літню історію маєш нагоду, Читати й отримати насолоду!🤗😊 І я з задоволенням книгу читала, І польові ромашки збирала 😊 Книга 📕 чудова!!! 10/10

Перше знайомство відбулося у школі. Вона допомагала йому з шиттям, він їй — з есеями, а спільний біль втрати об’єднав їх і став початком зародження дружби. Декілька днів співпраці переросли у спільні дні й вечори, знайомства з сім'ями, бо жили вони на одній вулиці. ​Даніелла зізналася Леві у коханні на випускному, але він не повірив — розбив серце й залишив рани. Це стало причиною чотирьох років мовчання. ​Випадкова зустріч, фальшиві побачення та другий шанс. Романтична розповідь про важливість довіри до себе, мрій та власних сил. Листи до батька як спосіб впоратися з горем і відпустити. ​Вечори кіно з Одрі Гепберн, походи в музей, бал, танці, гра в софтбол, сміх і радість. ​Зрештою кохання знаходить свій шлях: обирає з-поміж інших, цінує й підтримує, пече твій улюблений полуничний торт, присвячує вірші, дарує ромашки (а якщо всі квіти загинуть — посадить новий сад), прокидається, не зникає з часом і поєднує зранені серця, щоб зцілити.