Похмуре небо, затягнуте темно-сірими хмарами 🌨️, засніжені дахи, мерехтливі гірлянди на вікнах - зимовий Ґотем в очікуванні Різдва 🎄. Аж дме зимовою свіжістю зі сторінок мальопису, пахне морозним повітрям і вчувається порипування снігу під ногами. Насолода 😊…
Сама історія певною мірою подвійна. Її складові начебто незалежні й, на перший погляд, ніяк не пов'язані, однак одна з них служить своєрідним фоном для іншої і значно підсилює враження від неї. Перша складова - це інтерпретація "Різдвяної історії" Чарльза Діккенса: казка, що розповідається батьком для сина десь поза кадром. Друга, та що безпосередньою розгортається на сторінках мальопису, - ще один фрагмент вічного протистояння Бетмена і Джокера. Проте далеко не саме протистояння лиходію тут головне. А головне - це переосмислення Темним Лицарем свого життя: того, ким був, ким став і ким може завершити своє існування. Просто як у Діккенса, напередодні Різдва він має стати віч-на-віч зі своїми привидами, проте ці - із плоті й крові.
Історія вийшла цікавою й глибокою. А ще мені дуже сподобався малюнок - легкий, м'який, візуально не перевантажений, проте досить детальний, в міру похмурий, ще й чудово занурює в атмосферу зимової (не зовсім дитячої) казки. Гарно підібрані шрифти і матові сторінки гарно доповнюють враження від коміксу загалом. І не менш важливими є відчуття прохолоди і свіжості, подаровані ним ❄️.
Анонім
Котолог
