Крістіан Крахт

трохи дивна книжка якщочесно
⠀
і то не так герой чи сюжет (чувак вирішує харчування виключно кокосом, переселяється на острів у тихому океані й мріє про кокосову утопію), як стилем письма (діалоги вплетені в текст, сам текст часами дивно пересипаний а-ля філософськими роздумами, але якось так несподівано)
⠀
задум і фабула авжеж цікаві - інакше я б не звернула увагу на цей роман
⠀
але написано так що після прочитання відчувається відраза - найперше до головного героя
⠀
буває що в книжках головний герой негативний: якийсь злодій чи вбивця але все одно читач може їм симпатизувати
⠀
а отут ажніяк
⠀
герой виявляється суцільним інфатном, якого хочеться якнайшвидше позбутися (мовчу вже про кілька геть огидних епізодів пов'язаних з ним)
⠀
ну але щастя що книжка бодай невелика