Однозначно одна з найкращих прочитаних книг цього року.

На мій подив про цю книгу мало хто говорить, а дарма. «Ми починаємо з кінця» Сама назва вже притягує увагу. В описі зазначено, що це трилер, але я не погоджусь, це скоріше драма з елементами детективу. Дуже щемка історія. Про сімʼю, любов, відвагу і прощення. Вона не проста, ранить та не лишає байдужим. Стиль написання автора мені сподобався, читається легко і не відпускає до кінця. Раджу звернути увагу 👌🏻

Той випадок, коли нічого не чула про книгу, обрала за обкладинкою та анотацією, і не помилилась. Одна з найкращих в моєму рейтингу за цей рік однозначно, хоч підкорила мене не одразу - перша частина далась важко - 100 сторінок тільки відбувається зав’язка. Але далі вже було неможливо відірватися. Книга кілька разів розбивала мені серце та збирала його заново. Дачес, 13-літня розбійниця, одночасно обурює своєю поведінкою та закохує в себе. Колюча підлітка з непростою долею, яка боїться близькості та відчайдушно прагне її. Вона просто неймовірна. У фіналі історії багато несподіванок. Вона одночасно сумна та дарує надію на те, що в цьому світі все ж більше добра.

"Ми починаємо з кінця" — це та історія, від якої просто неможливо відірватися. Вже з перших сторінок книга втягує в атмосферу напруги, таємниць і тонкої психології. Автор майстерно тримає ритм — кожен розділ залишає легке відчуття «ну ще один, і спати». І так аж до фіналу. Герої живі, справжні, з глибокими емоціями, які зачіпають. Це не просто трилер — це емоційна подорож. У книзі багато болю, любові, боротьби й світла — і все це переплетено в дуже кінематографічний сюжет. Вона змушує думати, співпереживати й переосмислювати. Якщо шукаєте щось, що не відпустить до останньої сторінки — ця книга саме така.