Це було чудово) Цікава сім’я з незвичайними “сімейними іграми“ та з неочікуваним фіналом)

Це, напевно, одне з найбільших моїх книжкових розчарувань. Книга створює ілюзію складного, багатошарового сюжету, але по факту, половина сюжетних гілок нікуди не веде. Нам навмисно підкидають ідеї, щоб зацікавити, і потім просто забувають про це. Наприклад, загравання з темою можливого любовного інтересу між батьком сімейства та головною героїнею, і що? Нічого. Абсолютно. Теж саме з залученим детективом. Або ще момент (не буду спойлерити), коли один із ключових персонажів просто в розпал екшену сідає і їде з будинку, і більше це ніяк не має значення. І таких тупикових ліній багато. Їм приділяють наш час, на них роблять акценти, але в результаті в цьому нуль сенсу. Саме через це в мене виникло відчуття, що ця книга взагалі не знає, навіщо вона існує. Ні ідеї, ні чіткого висновку, ні задовільної розв’язки, лише купа недопрацьованих задумів. Якщо хочеться схожого вайбу, то краще просто подивитися фільм «Гра в хованки». Там і атмосфера працює, і ідея реалізована значно краще, і часу витратите менше. На жаль, для мене це погано.

Начитавшись та надивившись відгуків на цю книгу я все ж вирішила її прочитати 😄 Мені обіцяли зимову історію про сімʼю і я її отримала 🤭 ❄️ Розпочалося усе як звичайнісінький роман, що мене підкорило! Я не відчувала тиску з перших сторінок і це дозволило поступово зануритися в атмосферу таємниць 📼 🌲І, звісно, чим далі в ліс, тим більше дров😬 Буквально. Деякі епізоди були прямо огидні, але це виключно моя чутливість до таких речей, я думаю більшості буде нормально таке читати. 👩🏼Головна героїня – це письменниця, яка готується до грандіозного весілля, але має за спиною страшну таємницю. Але знаєте що? Я б вчинила так само як і вона. Тому від мене нуль засудження, на відміну від прибацнутої сімейки її нареченого 💀 🧑‍🎄 Їхні родинні традиції та цінності в деяких випадках ставили мене у ступор. Такі ігрища – це суцільний стрес та жах і я впевнена, що існують в реальності такі сімʼї, що їх практикують. 🤔Сам сюжет прописаний цікаво, не було враження наче письменниця набивала обʼєм непотрібними деталями, усе було до ладу. І хоч інтрига зберігалася майже до самого кінця та все ж мої здогадки справдилися. Незважаючи ні на що, я оцінила цю книгу на 10/10 ⭐️ Рекомендую!

Книга Вау! Легко читати, тримає в напрузі, цікаво, непередбачувано, по-новому 👌

Чудова книга, враження трішки неоднозначні: з одного боку ніби й цілком вауу, читається легко, а з іншого — десь я це вже бачила? Сюжет цілком прикольний і поворот подій місцями неочікуваний. Дуже схожа (власне сюжетом) на фільм «Гра в хованки». Пробрало такою незвичною ностальгією, тож раджу для прочитання особливо перед днем св.Миколая))??

Кетрін Стедмен “Щось у воді” Якщо чесно — я досі не розумію, як така ідея могла перетворитися на ТАКЕ. Починалося багатообіцяюче: райський відпочинок, таємниця, небезпека… А потім усе пішло під укіс — стрімко і безглуздо. Головні герої поводяться так, ніби у них мінус IQ. Кожне їхнє рішення — ще дурніше за попереднє. Хотілося не перегортати сторінку, а кричати: “НЕ РОБІТЬ ЦЬОГО!”. Абсурд на абсурді. Темп — хаотичний. Спершу цікаво, а потім — болісно нудно. Стільки випадковостей і тупих вчинків, що в якийсь момент я просто хотіла, щоб це нарешті закінчилося. Фінал? Навіть сміятися не хотілося. Тільки закрити книгу і удати, що цього читання не було. Тут тільки за гарне оформлення книги можу дати 3 бали?. 3/10

?Сімейна гра • Кетрін Стедмен • 352 • Трилер • 20.01 - 24.01.2024 • Молода письменниця Гаррієт готується до весілля із чоловіком мрії, здавалося б, ось воно, ідеальне життя: багатий чоловік, впливова родина, та і письменницька кар'єра процвітає. Але ось у чому біда, наречений Гаррі не горить бажанням знайомити її зі своєю родиною, мовляв, стосунки у них не дуже, та й взагалі люди вони специфічні. Проте зустрічі все ж таки судилось відбутись, де майбутній свекор розпочинає з дівчиною своєрідну гру, котра з кожним днем стає дедалі небезпечнішою. • Родина — де кожен має власні, химерні таємниці минулого, де панують шалені статки й контроль і де ніхто тобі не допоможе, якщо щось піде не так. • Книга читалась дуже легко, сюжет захопив з перших сторінок і не відпускав до останніх, атмосфера потрапила в саме серденько, а напруга, що зростала з кожною сторінкою, не відпускала спати. • Але кінцівка мене трішки розчарувала, надто швидка й місцями божевільна, та й вбивцю я вгадала, тому... • Моя оцінка: 9/10

Іноді буває так: бачиш цікаву анотацію, очікуєш напругу, інтригу, атмосферу і ти вже не можеш дочекатись, коли книга приїде до тебе і ти зникнеш за її сторінками. На жаль, із цією книгою так не було, прочитала б вона справді швидко, виглядає справді неймовірно гарно, але сюжет.. Спочатку мені ще було цікаво, головна героїня вагітна (я на той час теж була вагітна ??), є передчуття якихось сімейних таємниць, інтрига про якісь ігри. Та чим далі я читала цю книгу, тим менше мені подобалось. Якісь незрозумілі стосунки із батьком нареченого, недомовки одне одному, незрозумілий клубок дивних ситуацій. Мотивація персонажів залишалася туманною, а діалоги часто виглядали як заповнення сторінок, а не як спосіб просунути сюжет. Але найбільший мінус для мене - це розв’язка. Після всіх цих дивних подій я чекала на потужний фінал, який пояснить загадкову поведінку героїв і змусить мене переглянути свою оцінку. Натомість отримала слабке, непереконливе завершення, яке не тільки не відповіло на запитання, а й залишило ще більше нових. В підсумку, «Сімейна гра» стала для мене прикладом, коли цікавий задум не завжди виходить реалізувати. Можливо, комусь зайде такий формат - з дивними персонажами й хаотичним розвитком подій, але для мене це було читання без емоційної віддачі, після якого залишився лише осад і роздратування