Кейт Фландерс

На жаль (чи на щастя), «Рік без шопінгу» – не інструкція до дій з вирізками наукових досліджень. Це мемуари жінки, що стала усвідомленою споживачкою. Кейт Фландерс - блогерка, що ставить собі різні челленджи: виплатити борг з кредитки, кинути пити або зайнятися здоровʼям. Для того, щоб виконати свій челлендж, вона ділиться своїми результатами в блозі. Так сталось і з роком без шопінгу. Коли читаєш книжку, то є відчуття, що зайшов на блог в інтернеті (і це не дивно!). Завдяки цьому читати легко - мова зрозуміла і не перевантажена термінологією. Складалось відчуття, що зустрілась з подругою за чашкою кави, бо Кейт Фландерс постійно відходить від теми шопінгу, розповідаючи про свої особисті переживання і події в житті. Багато дізнаємось про її друзів, про родину і про неї саму. Шопінг не залишили без уваги, але споживацька звичка була побудована на психологічних проблемах авторки зі споживанням в цілому. Це можна зрозуміти з її історії про алкоголь, кредитку і їжу. Однак, проходячи ці 12 місяців з Кейт, то бачиш, що лише одна звичка не купувати нічого може призвести до більших змін. Для людей, що люблять почути чужу історію, а лише тоді змінювати щось у своєму житті - ця книга стане гарною мотивацією. Якщо ви любите інструкції до дій, то краще взяти Марі Кондо «Викинь цей мотлох», яку радить і сама Кейт. Авторка часто повертається в своїй оповіді до одних тих самих подій, що бувало дратувало. Наче 200 сторінок тексту були побудовані лише на тому, що інформація одна й та сама. На мою думку, книгу можна скоротити до останніх 20 сторінок з інструкцією до дій, але тоді не буде розуміння чому саме ці дії й як вони можуть допомогти. Одне з цієї книги я хочу підкреслити: «Для кого ти їх купуєш: для тієї людини, якою є зараз, чи для тієї якою хочеш бути?». Фраза, як холодна вода на голову. Окремо хочу подякувати Artbooks за якісне видавництво. Сторінки було приємно гортати, а цей шрифт у стилі блога доповнював історію.

Анонім

Книга не про шопінг. Упс, спойлер. За порадою з тіктоку (на що ми часто трапляємось) захотіла цю книгу з думкою про те, що нарешті стану менше шопитись. Але насправді це книга-оповідь (більше як переказ блогу чи щоденника авторки) про те, як важко жити в компаніях які випивають, а вона не п'є більше, які життєві проблеми її спіткали і як вона з ними впоралась, її стосунки і лише трошки про шопінг) Не найкраща книга, яку варто прочитати, але й не найгірша)

Анонім

Кижка, яка змінила мій погляд не лише на споживання речей, а свої фінанси в цілому! Дуже рекомендую прочитати тим, хто цікавиться розумним споживанням і не тільки

Анонім