Ох, скільки ж ностальгії подарувала мені ця чудова книжка! Раніше була в нас із моїм дядьком з Києва гарна традиція: щороку, коли він приїжджав додому на Великдень, дарував мені якусь енциклопедію. Пані Катріна своїми "Богами маїсу і шоколаду" повернула мене в дитинство, бо, я впевнена: якби дядькові потрапила до рук ця чудова книжка, він би точно мені її подарував. Щодо композиції. Книжка складається з невеликої передмови і трьох казок. Але це не звичайні казки. У них дуже легко, цікаво й ненав'язливо описано особливості побуту, релігійних вірувань, родинних стосунків ацтеків. У передмові коротко викладено основну інформацію про корінні народи Центральної Америки, тож, починаючи читати казки, діти вже матимуть певне уявлення про місце дії й історичний контекст. Персонажами кожної казки є представники різних соціальних груп. Спершу я думала, що це повість, і навіть трохи розчарувалась, коли зрозуміла, що не буде продовження про Аапо. А потім зрозуміла: саме така композиція збірки, коли персонажами оповідань є різні діти, допомагає зобразити якнайширшу панораму життя мешканців невеликих поселень і столиці, дрібних торговців, воїнів і жерців. А ще мені дуже сподобалось, що в канву кожної казки ненав'язливо вплетені міфи й легенди. В окремих із них я навіть помітила певні перегуки із християнськими оповідями. Книжка дуже гарно проілюстрована й, думаю, може бути цікава не лише дітям, а й дорослим.