Катя Бльостка

Книга, яку я прочитала без особливого захоплення. Легка, іронічна, написана у жартівливій манері — усе ніби на місці, але чомусь не «зайшло». Мені було нудно, і я постійно ловила себе на думці, що не розумію, навіщо ця історія взагалі. Вона хоче розважити читача дотепними спостереженнями з життя мами? Чи, можливо, навчити нас чомусь глибшому — приймати материнство без ідеалізації? Та, на жаль, я так і не відчула ні емоційного відгуку, ні якогось сенсу, який би зачепив. Так, гумор є, ситуації знайомі, але за всім цим немає тієї глибини чи щирості, якої б хотілося від книжки з такою темою. Здається, авторка намагалася поєднати побутові історії, самоіронію й філософію батьківства, але для мене це вийшло надто поверхово. Книга читається легко, мова жвава, і можливо, комусь вона здасться кумедною і близькою — але особисто мене не зачепила зовсім.

Анонім

Ця книга - як зустріч з подругою, після довгої розлуки, на горнятко кави, або кухоль пива, або келих вина, залежно від ваших вподобань. Вам є що згадати, є про що поспілкуватись і обов’язково є з чого посміятись. Якщо Вам 30+ ви точно впізнаєте в цій книжці себе. Мова написання легка і забарвлення матюччям, яке додає тексту автентичності і шарму. #км_бінго_марафон

Анонім

Прекрасна книга, було і весело, і сумно. Особливо про юнацькі пригоди: ці смішні деталі, які були, мабуть, у всіх хто ріс в невеликому місті чи селі дуже рідні та зрозумілі.

Анонім