Катя Бльостка

Максимально цікава та легка для читання книга.
Рекомендую вагітним або молодим мамам, які прагнуть виростити адекватних та емоційно-здорових дітей, при цьому залишаючись «при розумі» та здоровому глузді!

"Забудуться деталі, якісь декорації, навіть чиїсь імена... Не забудуться трепет, радість, розчарування, біль і любов..."

Після прочитання цієї книги, мені конче захотілося поїхати в рідне село, увірватися до свої кімнати, відчинити шафу, дістати таку продовгувату коробку для взуття кольору беж, в якій зберігаються всі мої "найтрепетніші скарби"(листівки, запрошення, грамоти, дипломи, листи написані від руки і купу всіляких дрібниць), і читати/перечитувати/переглядати, згадуючи таке важливе і таке далеке

Це була настільки моя історія, моя книга, що на її сторінках я навіть тихцем уявляла себе поруч з Катею, хоча маю 35+ (та хто вірить у вік)

Авторка дуже "ліґантно", з притаманним її стилем, самоіронією і тОнким почуттям гумору відкриває перед читачем завісу своїх найпотаємніших/найчуттєвіших моментів, спочатку будучи старшокласницею-випускницею, потім студенткою, і в останній частині книги (то я собі так її розділила) вже будучи матір'ю і живучи за кордоном

Для мене читати цю книгу - було ніби зустрітися з подругою у затишній кав'ярні і говорити про все на світі

Це ніби відвідати терапевтичну групу, де зачіпаються найтонші струни твоєї душі

Це ніби наодинці їхати на далеку відстань за кермом у своєму власному авто і згадувати моменти, які тільки за таких обставинах виринають з пам'яті (тут ще ставимо плюсик до атмосферки, якщо лунає музика ваших спогадів, та, від якої відразу мурахи по шкірі)

Словом, дякую авторці за чудову можливість ще раз згадати і нагадати про істину, яка не кожній, на жаль, відкривається: попри все і всупереч усьому обирати СЕБЕ

І дякую долі, що в моєму житті трапився "Андрій", є "Еліот", і добре, що був той, що стався між цими двома)

В цій книзі прекрасно все. Підліткові спогади і переживання, рефлексія, підтримка. Так багато емоцій, і сміху і сліз. Все разом.
Книга як тепла зустріч з подругою.

На одному диханні. Книга витягує із осінньої депресії. Катя Бльостка, пиши ще!

Після "Матера вам не наймичка, або чому діти - це прекрасно" питання чи купувати наступну книгу навіть не стояло. Однозначно купувати. І вона виправдала всі мої очікування, "Так тобі і треба" переходить в категорію найкращих прочитаних книг цього року.

Про що вона?
Про все.
Про життя, юність, кохання, коли все вперше, про вибір, розбиті мрії і серця, пізнання себе, любов до себе та багато іншого.

Історія починається з юних років Каті. Перші походи в клуб з подружаньою, слабоалкогольні напої на лавці в мороз, ловкі танці під Arash та перше кохання.
Максимальне занурення в початок 00, думаю кожен з вас зловить свої ностальгічні фітбеки.

Далі навчання в університеті, гуртожиток, студенство. Я сама не жила в гуртожитку, але історій про тогочасні умови та тарганів розміром з маленьке лоша чула. Але це все дрібниці в порівнянні з незабутнім студентським життям, яке наповнене своїми особливими і важливими моментами та атрибутами.

Доросле життя, перші кроки, пізнання свого "я". Як важливо чути себе, любити себе, прощати собі. Надзвичайно цінна інформація для всіх поколінь жінок і не тільки.

Книга пронизана чудовим гумором та такими влучними жартами, що ви будете сміятись в голос, я вам обіцяю. Такий стиль написання мені максимально імпонує, я розумію його на всі 100.

Паралельно до всього, ниткою йде і трагічна частинка цієї історії. Про це ви дізнаєтесь самі, як прочитаєте, але сльози від суму я вам теж гарантую.

Ця книга витисла всі емоції з мене. Вона жива, емоційна, справжня. Щиро рекомендую до прочитання всім, повірте, ви не пожалкуєте.

Якось не дуже в мене склалося саме з цією книжкою пані Катерини.
Умовно перша частина книги читалася легко і швидко. Вона опівідає про юні роки авторки, про ії злети і падіння, є моменти над якими щиро посміялася. А є моменти, що навіяли смуток та роздуми.
А от далі..Особисто мені, занадто багато саморефлексії авторки та більше навіть і додати нічого.
Взагалі, кожен із нас сприйме написане зовсім інакше, тому, без сумніву - читайте! І в вашій голові точно складуться свої висновки щодо книги)

Це мабуть перша книга про материнство, написана в такому цікавому, смішному і незвичному стилі. І в цьому її великий плюс - всі факти подані максимально легко і невимушено. Ти ніби спілкуєшся з подругою, яка, без прикрас і незрозумілих медичних термінів розповідає всі "прєлєсті" материнства і не тільки про нього.

Однією з причин, чому ця книга стала такою популярною є те, що її буде надзвичайно цікаво прочитати не тільки мамам, а й усім дівчатам і жінкам, від 18 до 60, і навіть деяким чоловікам, як показує практика😄

Кожен знайде тут щось для себе - чи корисну інформацію, чи схожу ситуацію, чи порцію першокласного народного гумору.
Особливо сподобалась тема забобонів і стереотипів - тут просто сміялась в голос, бо так воно і є😂

Отже, від усієї душі рекомендую до прочитання "Матера вам не наймичка..." кожному, хто:

🌸Має внуків, дітей, або тільки планує вагітність.

🌸Любить хороший колоритний гумор.

🌸Хоче підняти собі настрій хорошою книгою.

Це мабуть перша книга про материнство, написана в такому цікавому, смішному і незвичному стилі. І в цьому її великий плюс - всі факти подані максимально легко і невимушено. Ти ніби спілкуєшся з подругою, яка, без прикрас і незрозумілих медичних термінів розповідає всі "прєлєсті" материнства і не тільки про нього.

Однією з причин, чому ця книга стала такою популярною є те, що її буде надзвичайно цікаво прочитати не тільки мамам, а й усім дівчатам і жінкам, від 18 до 60, і навіть деяким чоловікам, як показує практика😄

Кожен знайде тут щось для себе - чи корисну інформацію, чи схожу ситуацію, чи порцію першокласного народного гумору.
Особливо сподобалась тема забобонів і стериотипів - тут просто сміялась в голос, бо так воно і є😂

Отже, від усієї душі рекомендую до прочитання "Матера вам не наймичка..." кожному, хто:

🌸Має внуків, дітей, або тільки планує вагітність.
🌸Любить хороший колоритний гумор.
🌸Хоче підняти собі настрій хорошою книгою.

Читаю і сміюсь, сміюсь і читаю.  Яке, це треба мати чуття гумору, щоб так написати.
⠀
Що мені дуже сподобалось, так це життєвість всієї книжки. Вона вибудована на справжніх  історіях та ситуаціях. Читається ну дуже швидко(подолала її за 1 день).
⠀
Дуже сміялась над забобонами,  бабуськами та внуками(*з кожним наступним внуком їх попускає).
⠀
Крім цього, тут багато про інше: вагітність, роди, гв, прикорм та всі періоди з якими стикалась матера.
⠀
Круте чтиво для майбутніх матусь, для теперішніх мамусь, для татів і, навіть, бабів.
⠀
Після прочитаного ти усвідомлюєш головне: ми не ідеальні матусі для світу, але найкращі для наших дітей! А кожен досвід важливий і що головне  унікальний.
⠀
Коли ти стаєш мамою вперше, це тремтіння і нерозуміння всього збивати з пантелику. Тут головне усвідомити ти не одна така! Все буде гаразд! Твої емоції, втома, не ідеальна картинка має місце, бо так воно є насправді, бо таке воно життя.
⠀
Були моменти які мені не дуже зайшли, бо в авторки специфічна говірка, одразу звикнути було складно. Бо не так часто зустрічаю такий діалект. Та це якоюсь мірою і «родзинка», комусь подобається, комусь ні. Та менш цікавою книга не стає!

Це прекрасно, ось що можу сказати про цю книгу)

Це не щось геніальне, і ви не відкриєте з нею новий світ. Проте це реалії материнства, без прикрас. З іронією, зі сміхом, з сльозами і з неймовірним щастям)

Кому сподобалось, раджу ще прочитати "Чому матуся хоче напитись?".

Книга про вагітність, пологи, виховання дітей. Ні, це не збірник практичних порад та відомостей. Це опис власного життєвого досвіду авторки, мами чотирьох синів, майже нашої землячки (Гоща).

Той досвід дуже цікавий, корисний. Можна черпнути звідти купу підходящих порад, але я не про те.

Манера написання цієї книги дуже оригінальна. Мова авторки насичена смішними приказками-примовками, приправлена "міцними" словечками. Її почуття гумору дозволяє навіть у найсерйознішій ситуації знайти місце для сміху. А у більшості випадків не просто сміху, а й справжнього реготу.

Ніхто не каже, що у вас буде чи було точно так і це нормально, бо ми всі різні. Але у багатьох ситуаціях я точно впізнала себе на сторінках книги.

Але головна думка цієї книги, що матера, повинна любити себе і не забувати про власні почуття та бажання. Тоді і діти поважатимуть мамині потреби і цінуватимуть її ще більше. Бо й справді, матера ж не наймичка...😃

Цю книгу прочитала, коли старшому сину було років три. А варто було б ще до народження. Вона допомогла зрозуміти, що важливо себе почути. Що материнство буває різним і що воно не ідеальне. І це нормально, коли ти втомлюєшся, і це нормально бути "всраною вишнею", нормально. Імпонує почуття гумору, іноді словечка з перцем, але по-іншому це не сприймалось. Так класно, що про такі теми говорять, про них пишуть. Що ідеальні інстаграмні фото мам відходять у минуле. Приваблює щирість, і ти розумієш, що у тебе ж схожа ситуація. І ти не одна така. Книга читається на одному диханню. Я б її рекомендувала всім мамам прочитати і всіх обійняти.