Ох… Де мої 14 років? ? Чому не можна було на період читання перетворитися на підлітку, а потім знову стати дорослою? Бо, якщо чесно, таких книжок як ця дуууже не вистачало, коли я була такого ж віку як Коханнячко. До підліткової української літератури я відношуся трішки з обережністю, оскільки читала кілька творів, які мені не сподобалися, але «Дивокровців» все ж вирішила читнути, бо бачила пораду познайомитися з ними від Літературної Коми, та й Видавництво Старого Лева заманило мене тим, що зробили знижку на електронне видання. Я сказала сама собі: «Угу, пора». ? Мені ця історія віддавала вайбами «Гаррі Поттера» тільки в українському сеттингу. І я говорю не про те, що це ретелінг або копія, як хтось може подумати, а саме про те, що є люди (умовні українські маґґли) і є дивокровці (умовні маги), і вони нормально так уживаються разом, створюють сімʼї… Та і школа для Дивокровців чим не Гоґвордс? Але це однозначно не мінус цієї історії, оскільки хоч схожість і є (віддалена, правда), але авторка відсилається саме до української міфології і це так цікаво читати про те, які є види Дивокровців і про те, який їх спосіб життя. А з історією про Дивокрай взагалі було тяжко знайомитися, бо накочувалися сльози. Відразу згадувалася пісня «Один в Каное» - «У мене немає дому» (не знаю як у вас, але ця пісня грала у мене на фоні в голові під час читання розповіді про Дивокрай). Це дуже боляче і перегукується з нашою реальністю… ? Що ще я хочу виділити? Мені дуже подобається манера оповіді, а особливо ігрища з іменами (Хоуп Іванівна, Коханнячко, Мара) та майстерний гумор, який просочувався у більшість діалогів непомітно, але, не дивлячись на це, залишав згодом приємний післясмак абсурдності. Найбільше серед кумедних епізодів мені запамʼяталася «шведська сімʼя» Дениса і їх побут (сказати, що це дурдом - це нічого не сказати!), а ще спокійна розповідь про те, що тітка Вероніка - дводушник (сміялася я довго так). Та і знайомство Коханнячка з Денисом виглядало ніби комічна сценка, але в цьому якраз і шарм цієї книги: коли гумор подається під соусом «у нас тут все серйозно» (хоча розумієш, що взагалі-то ні). Це, мабуть, одна з небагатьох книжок, в якій я просто не можу обрати улюбленого персонажа, бо складається таке враження, що ти любиш кожного. ? Коханнячко мені дуже подобається тим, що вона так схожа на звичайну дівчинку її віку: у неї є і ревність до батька (через Інну), і любов до кота (бо то святе), і шкільна закоханість, і навіть перший невдалий поцілунок. Так воно в житті і є. Більше того, так і повинно бути, щоб отримувати життєвий досвід. ? Денис мені подобається своєю безпосередністю та прямолінійністю. Він простий як двері (на мою скромну думку, хлопці якраз такими і повинні бути). А його самовираження у вигляді подкастів - то взагалі окрема тема для того, щоб співати йому оди кохання. ? Мара стала просто моєю крашихою! І той плот твіст, який використала авторка, був для мене капець яким неочікуваним, але одночасно я просто пищала від того, ким вона виявилася. ? Іванка, виявляється, приховує дуууже цікавий секрет. ? І мені цей секрет, як не дивно, сподобався. А особливо запало в душу те, що трапилося з нею на виставі ? Ну, і особливим мужчиною у цьому романі для мене став орхідея Ігор: він і психолог, і квітка, і взагалі ідеальний слухач (ще й живе у слей-сімʼї ?). У загальному, хочу сказати, що історію я дуже вподобала, і буду чекати з нетерпінням продовження. Були моменти, коли розповідь зовсім трішки просідала, але всі книжки не без такого гріха. Тому, якщо хочеться розслабити голову і повернутися у підліткові часи, - дуже раджу «Дивокровців» до прочитання! ☺️

Нарешті я дочитала цю неймовірну книгу, і мушу сказати - це щось феноменальне! Коли я тільки взяла її до рук, перше що вразило - це якість видання. Видавництво Старого Лева, як завжди, підійшло до справи з душею: обкладинка просто заворожує, а папір та якість друку - на найвищому рівні. Але справжня магія починається, коли поринаєш у текст. Історія захоплює з першої сторінки і не відпускає до останньої. Авторка створила настільки живий і детальний світ, що часом забуваєш, що читаєш фентезі - настільки все відчувається реальним. Особливо вражає, як майстерно переплетені українська міфологія та сучасність. Кожен персонаж тут - особистість зі своєю історією, мотивацією та характером. Окремо хочу відзначити мову роману - вона просто чарівна! Багата на метафори, але не переобтяжена ними, з чудовими діалогами та описами. А як авторка описує магічні ритуали та взаємодію з потойбічним світом - мурашки по шкірі! ? Сюжет тримає в напрузі до останньої сторінки, кожен поворот історії несподіваний, але логічний. Я особливо оцінила, як глибоко розкрита тема самопізнання та прийняття своєї сутності. Це не просто історія про магію - це історія про пошук себе, про сімейні таємниці, про силу крові та важливість коріння. Після прочитання ще довго не могла відійти від вражень. Це та книга, яку хочеться перечитувати і знаходити нові деталі. Дуже вдячна видавництву за цей проект - це справжня перлина сучасної української літератури!"