Карен Ебботт
7.0
/10
Нові відгуки
Книга залишила у мене неоднозначні враження. З одного боку, в основі — правдивий та захопливий сюжет, що занурює в атмосферу тогочасної Америки.
З іншого боку, роман видався мені складним для сприйняття: постійні посилання на документи, судові засідання та архівні матеріали створюють враження, ніби читаєш нонфікшн, хоча книга позиціонується як художній твір.
Авторка пише: «Хоч ця історія і може здатися дивною, це документальний твір без єдиної вигаданої репліки». Можливо, більш стисла та художня подача зробила б роман легшим та цікавішим.
Питання, які порушено в романі:
Феномен становлення найуспішнішого контрабандиста в Америці
"Римус був уособленням нового десятиліття, передвісником найнепомірніших його капризів і найтемніших ілюзій. В обраній справі він прагнув стати найкращим у країні. Справа та нізащо не пережила б такого приголомшливого розквіту в жодну іншу епоху — і в жодну іншу епоху не могла б застаріти так швидко. Як і Америка, Римус теж знайшов нового себе — і жив у хворобливому служінні власному творінню, боронив його за будь-яку ціну."
"Наріжним каменем цього творіння, точкою опори, що дала йому змогу відштовхнутися та здійнятися вгору, була Авґуста Імоджен Римус."
Вплив ув'язнення на світосприйняття й стосунки
«Вона завжди пробачала його норов, але тепер усе було інакше. Він був у клітці, вона на волі, поза тим світом, що створили вони, у світі, до якого він ніяк не міг дотягнутися. Якби їхній зв'язок змінився, то він би став кимось іншим, незнайомим, ладним на все, щоб повернути втрачене.»
«Його охоплювало пригнічення, почуття незнайоме і страшне, посилене відсутністю роботи. Він дійшов непростого висновку, що вся його кар'єра була дурістю, що найщасливішим він був, коли заробляв п'ятірку на тиждень в аптеці і спав на розкладачці в підсобці, бо надто боявся йти додому.»
Травматизація зрадою
«Без Імоджен у маєтку було порожньо. Її гучна, до нестями, до нудоти, палахкотлива присутність змінилась холодним відлунням зради.»
«Кожен спогад про Імоджен став примарою — а Коннерс знав, як несамовито Римус боїться примар, — але він не міг довести, що вона несправжня, не міг покласти її назад у ящик, далеко від Римусової підсвідомості. Тоді вони і гадки не мали, де нині Імоджен, але присутність її ще ніколи не була такою близькою, закарбованою на всіх Римусових думках.»
Становище жінок у 20-ті роки в Америці
«Ну а ще була сама жертва. Це був суд не тільки над сухим законом, але й над становищем жінки. Чимало чоловіків досі їжилися від самої думки про те, що їхні дружини, матері і дочки здобули право голосувати. »
«— Найбільше я зрадів би, якби мене судили 12 жінок. У світі ніколи не було судді злішого і суворішого за жінку, яка судить дружину-зрадницю. »
Вплив сухого закону на американців
«На початку дії сухого закону рівень вживання алкоголю впав аж на 70%. І хоч далі населення стало пити більше, то загальна тенденція зберіглася. »
«Хоча загалом американці і справді пили менше, ця національна статистика не враховувала звичок окремих людей. Ці, хто пив, вживали більше, ніж будь-коли, ніби надолужуючи за тих, хто від спиртного відмовився. »
Я оцінила книгу на 7⭐️ з 10. Думаю, якби вона була художньо й легко написана, то сподобалася б більше. Але поціновувачам трукрайму та точно викладених історичних фактів може зайти.
З іншого боку, роман видався мені складним для сприйняття: постійні посилання на документи, судові засідання та архівні матеріали створюють враження, ніби читаєш нонфікшн, хоча книга позиціонується як художній твір.
Авторка пише: «Хоч ця історія і може здатися дивною, це документальний твір без єдиної вигаданої репліки». Можливо, більш стисла та художня подача зробила б роман легшим та цікавішим.
Питання, які порушено в романі:
Феномен становлення найуспішнішого контрабандиста в Америці
"Римус був уособленням нового десятиліття, передвісником найнепомірніших його капризів і найтемніших ілюзій. В обраній справі він прагнув стати найкращим у країні. Справа та нізащо не пережила б такого приголомшливого розквіту в жодну іншу епоху — і в жодну іншу епоху не могла б застаріти так швидко. Як і Америка, Римус теж знайшов нового себе — і жив у хворобливому служінні власному творінню, боронив його за будь-яку ціну."
"Наріжним каменем цього творіння, точкою опори, що дала йому змогу відштовхнутися та здійнятися вгору, була Авґуста Імоджен Римус."
Вплив ув'язнення на світосприйняття й стосунки
«Вона завжди пробачала його норов, але тепер усе було інакше. Він був у клітці, вона на волі, поза тим світом, що створили вони, у світі, до якого він ніяк не міг дотягнутися. Якби їхній зв'язок змінився, то він би став кимось іншим, незнайомим, ладним на все, щоб повернути втрачене.»
«Його охоплювало пригнічення, почуття незнайоме і страшне, посилене відсутністю роботи. Він дійшов непростого висновку, що вся його кар'єра була дурістю, що найщасливішим він був, коли заробляв п'ятірку на тиждень в аптеці і спав на розкладачці в підсобці, бо надто боявся йти додому.»
Травматизація зрадою
«Без Імоджен у маєтку було порожньо. Її гучна, до нестями, до нудоти, палахкотлива присутність змінилась холодним відлунням зради.»
«Кожен спогад про Імоджен став примарою — а Коннерс знав, як несамовито Римус боїться примар, — але він не міг довести, що вона несправжня, не міг покласти її назад у ящик, далеко від Римусової підсвідомості. Тоді вони і гадки не мали, де нині Імоджен, але присутність її ще ніколи не була такою близькою, закарбованою на всіх Римусових думках.»
Становище жінок у 20-ті роки в Америці
«Ну а ще була сама жертва. Це був суд не тільки над сухим законом, але й над становищем жінки. Чимало чоловіків досі їжилися від самої думки про те, що їхні дружини, матері і дочки здобули право голосувати. »
«— Найбільше я зрадів би, якби мене судили 12 жінок. У світі ніколи не було судді злішого і суворішого за жінку, яка судить дружину-зрадницю. »
Вплив сухого закону на американців
«На початку дії сухого закону рівень вживання алкоголю впав аж на 70%. І хоч далі населення стало пити більше, то загальна тенденція зберіглася. »
«Хоча загалом американці і справді пили менше, ця національна статистика не враховувала звичок окремих людей. Ці, хто пив, вживали більше, ніж будь-коли, ніби надолужуючи за тих, хто від спиртного відмовився. »
Я оцінила книгу на 7⭐️ з 10. Думаю, якби вона була художньо й легко написана, то сподобалася б більше. Але поціновувачам трукрайму та точно викладених історичних фактів може зайти.
Бестселери
Фільтр