"Все вирішено... Я буду твоїм татом"
З давніх-давен у підніжжі священної гори Олімпії мешкає дракон. Він живе у свою насолоду, спостерігаючи за небом і весняними квітами, і навіть не має імені. Як раптом одного дня до нього приходить маленька людинка, яка наполегливо кличе його татом.
Величний ящір припускає, що дитинка прибігла з найближчого селища, тож він захотів повернути її до справжньої родини. Дізнавшись гірку правду, дракон вирішує стати справжньою родиною для дівчинки. З цього починається їхнє спільне життя 🖼
Це легка та мила манга про дракона, який намагається з усіх сил стати найкращим батьком, і Олівію - незвичайну дівчинку, яка живе в печері та любить читати. Історія читається доволі легко та швидко, я би сказала, що це такий собі відпочинок для мозку від усіляких заплутаних і складних сюжетів.
Трошки миленьке, трошки дурнувате, трошки смішне - так я можу описати прочитане. Хотілося б познайомитися з продовженням цієї серії, проте, на жаль, видавництво майже рік не випускає другий том ☹️
Особливо рекомендую до прочитання молодій аудиторії та тим, кому не вистачає в житті трошки мімімішності!
Анонім
Наповнена ніжністю та милотою історія татка-дракона та його донечки людини ❤️
Без сумніву, доволі несподівано, коли маленька дитина приходить сама у глибину лісу в пошуках татка.
⠀
І ще більш несподівано, коли татом виявляється далеко не людина, а прадавній дракон, який на цю ситуацію спершу дивиться доволі скептично. Проте, як тільки маленькій Олівії вдається розтопити серце дракона він вирішує взяти над нею опіку.
⠀
А які пригоди на них чекають - можна захопливо прочитати у новинці mimirmedia 🔥🔥
⠀
Знаєте, бувають такі книжки або манґи від яких просто не можеш відірватися, настільки швидко розгортається сюжет. Там кожна сторінка - екшн, читаючи який жахливо хвилюєшся за героїв.
⠀
Проте є також такі історії, роблять акцент скоріше на почуттях та повільному розвитку персонажів. І "Щоденник тата-дракона" саме такий 🥰 Читаючи, я звичайно із захопленням спостерігала за інформацією про світ (який, як я сподіваюся розкриють більше у наступних томах, бо ця частина мені цікава 🤞), але набагато більше уваги приділяла Олівії та Дракону, які фактично з незнайомців стають родиною.
⠀
От хочеться інколи почитати чогось максимально милого та мімімі, де персонажі зайняті читанням книг з бібліотеки та приготування смаколиків - і ця манґа саме така ❤️
⠀
Інколи бували моменти, коли муляли око повтори про те "який класний татко" або "яка у мене розумна, мила донька", але якщо брати до уваги, що це дуже soft fantasy, то впевнена при правильному настрою такі деталі не будуть помітні 🙌
⠀
От чого мені дійсно не вистачило, це глибини. Хотілося б більше про світобудову: що це за світ? Які тут правила і особливості? Яка його історія?
І залюбки почитала би більше про персонажів: про того ж Дракона, про думки Олівії про двух інших другорядних персонажок, які також з'являться далі, але не буду спойлерити 😉
⠀
Читаючи "Щоденник тата-дракона. Виховання наймогутнішої дівчинки" треба бути готовим та такого припливу родинної любові, що захочеться когось обійняти. І якщо ви підберете правильний настрій та час, я сподіваюся вам ця історія сподобається ❤️
Анонім
