Легенька, літня підліткова історія, з крапинкою трилера. Різнопланові персонажі, кожен має загадки та секрети, а те, що мало бути невинним фільмом, грою зрештою вийшло з-під контролю та обернулося психологічною драмою. Особливо сподобалося, як авторка поєднала трилерну динаміку з глибокими людськими історіями — страх, надія, довіра і маніпуляції переплітаються в стрімкій грі за виживання. Ця книга показує, що емоції та психологія персонажів так само важливі як і події. Не скажу, що вона пройняла мене повністю, але деякі моменти дійсно переживала разом з героями. Підійде більше для людей, які захоплюються легенькими підлітковими трилерами, які не змушуватимуть глибоко задумуватися та розмірковувати про події, ніж любителям серйозних трилерів, детективів.
Анонім
На жаль, не мій автор. Або справа саме в цій книзі? В будь-якому випадку поки не планую пробувати ще інші книги.
Надто стрімка підліткова історія з крупинкою трилеру. Ніби не вистачило ще загалом сторінок 100...чогось. Якихось описів, деталей, взаємодій.
Першу половину тексту я сумнівалась, чи не переплутала взагалі жанр, коли купувала. Чи це справді трилер. Я абсолютно не відчувала ніякої напруженості, моторошності, ’’гостросюжетності’’, а в моменти, коли здавалось от-от!...мене обламували. Це все скидалось на історію про групу підлітків, що просто веселяться на острові, ще й з нотками романтики.
Сюжет просувається дуже стрімко. Надто стрімко! Я не встигала ні атмосферою перейнятися, ні персонажами. Інколи хотілось запитати ’’а для чого ти взагалі був?’’.. Хоч нам і розповідали про персонажів, але це ніби не мало сенсу...
Подолавши десь 2/3 книги, почалось трішки цікавіше, такий собі ’’двіж’’. Але знову ж таки все відбувалось настільки стрімко, що я просто не встигала відчути якісь емоції. У висновку, кінцівка зовсім не зачепила і навіть розчарувала.
Анонім
Ця серія стала для мене ковтком теплого повітря — чимось таким простим і душевним, що хочеться загорнутися в ковдру й читати без поспіху. Лола — як подруга з дитинства: трохи наївна, дуже щира, і завжди з ідеєю, яка може перевернути звичний день з ніг на голову. Її історії — це не просто пригоди, це маленькі нагадування, що світ ще може бути добрим.
Читалося легко, без напруги, але з усмішкою. Були, звісно, епізоди, які мені здалися менш цікавими — хотілося більше глибини або несподіванок. Проте це не зіпсувало загального враження. Навпаки — серія залишила після себе ту саму емоцію, коли закриваєш останню сторінку й думаєш: «Оце було приємно».
Це книжки, які не прагнуть шокувати — вони просто поруч. Як теплий вечір, як щира розмова, як перше закохане серце. Якщо шукаєш щось, що дасть видихнути — ця серія стане гарним вибором.
Анонім
Котолог
