Мабуть, найбільш незвичним для мене в цій книзі було те, як автор ламає четверту стіну й уже з першої сторінки напряму звертається до читача, дає настанови, як читати його книгу. Я навіть не помітила, як цей вступ плавно перейшов у не менш незвичний сюжет, адже Читач, який почав читати книжку Італо Кальвіно, помічає, що вона бракована і не має закінчення. Він звертається до видавництва за поясненнями, і тут починаються дивні та заплутані пригоди нещасного Читача, який просто хоче отримати цікаву, завершену історію, а натомість змушений розбиратись із неточним перекладом твору, фальсифікаторами, революціонерами, терористами та багатьма іншими речами. Досі не певна, як ставлюсь до цього твору: щось сподобалось, щось ні. Цей роман нагадав мені пазл або калейдоскоп різних сюжетів та алюзій. Певно, я не все в ньому зрозуміла - тим цікавіше буде обговорювати його на клубі