У центрі сюжету будинок на площі Вашинґтона. Будинки на цій площі вважалися ідеалом шляхетності, розкоші, багатства. Там живуть поважний заможний доктор Слоупер, його донька Кетрін, і сестра доктора. Мати Кетрін померла, тому сестра доктора взяла на себе обов'язки приглядати за його донькою, супроводжувати, наставляти, давати поради. І тим самим ще й жити в цьому розкішному будинку. У батька і доньки відносини не найкращі. Доктор вважає її занадто простою, як для дівчини її статусу, дурненькою, непривабливаю, та багато інших не. Немає у них того родинного зв'язку і тепла, що має бути у близьких людей. Батько наче через силу заставляє себе любити її, спілкуватися.. Кетрін же у свою чергу дівчина спокійна, тиха, великодушна. Вона не влаштовує скандали, коли мала б, не влаштовує істерик. Вона намагається бути достойною донькою свого батька. Якому на неї байдуже.. Та ось одного дня Кетрін знайомиться з чоловіком, в якого закохується. Це взаємно. Але з боку виглядає так, що цьому чоловіку потрібна не просто наречена, а багата наречена. Батько Кетрін незадоволений вибором доньки. Та всіма силами намагається зробити так, щоб цей шлюб не відбувся. Звісно під приводом захисту своєї доньки і її грошей від "псевдо" нареченого. Але чи насправді це так.. Кетрін опиняється між двох вогнів. З одного боку коханий, з іншого - батько, і обов'язок її як доньки. В цій історії немає однозначних відповідей. Тут є тільки запитання, які виникають і виникають. На кожну дію, на кожен вчинок персонажів. Чи справді батько таким чином хотів захистити Кетрін? Чи навпаки покарати? Чи справді наречений був закоханий у Кетрін? Чи гнався за її грошима? Вибір Кетрін у фіналі також викликав деякі роздуми. Які не скажу, щоб не спойлерити. Дуже цікавим було післяслово Ганни Улюри, роздуми, факти щодо цієї книги, автора. Також звідси я дізналася, що є екранізації, які обов’язково хочу подивитися.