"Коханий. Техас", як не дивно, сподобалася мені набагато менше, ніж решта творів скандинавських авторів із серії "Видавництва" попри просто прекрасне оформлення та ілюстрації (обожнюю фіолетовий колір та всі його відтінки!). Тут нема єдиного сюжету для всіх, це збірка різних оповідок на різноманітні теми, але їх об'єднує одне: величезна відвертість. Авторка не приховує нічого: ні переживання людини, хворої на рак, яка завдяки другові відмовляється від "стандартної поведінки тяжкохворої", ні сумніви жінки, що вже не перший рік в шлюбі, але не дуже при цьому щаслива, ні сподівання жінки, яка на рутинному, здавалося б, місці знаходить своє щастя, ні врешті спантеличення молодої дівчини, яка спілкується з емоційно нестабільним чоловіком і ніяк не може зрозуміти, чого саме він від неї хоче. Ці оповідання вирізняються винятковою НЕПОСПІШНІСТЮ, якщо ми опустимо ті моменти, які можна назвати справді жорстокими. Ґудрун ніби у вічі тобі каже - "так, це ви, навіть у достобіса гарних умовах життя, коли ви нічого критично не потребуєте, - ви однаково лишаєтесь понурими, невдоволеними і знудженими. Змиріться. Такі вже ви, люди. Тому й спосіб вибратися із цього маєте шукати ТІЛЬКИ ВИ САМІ, піднявши дупу від дивана".