Це одна з тих книг, яка перевернула мій внутрішній світ, принесла прозріння і допомогла скинути гору хибних уявлень про себе і зовнішній світ. Це книга про внутрішню свободу і один із можливих унікальних шляхів до неї. Я взагалі вважаю, що цю книгу корисно прочитати кожній дорослій жінці, і просто життєво необхідно прочитати жінкам з "комплексом відмінниці", чи "хорошої дівчинки". Мені особисто вона допомогла в один з найскладніших періодів мого життя втримати кукуху на місці і знайти свій унікальний шлях до ментального здоров'я. Вже в пролозі авторка дуже влучно описує фрагмент життя пуми Табіти в зоопарку, яку навчили бігати за іграшковим кроликом прив'язаним до машини, щоб продемонструвати її швидкість та прирученість. А потім припускає, що відчуває пума: "З моїм життям щось не так. Я стривожена і розгублена. Чуття підказує, що все має бути прекраснішим, ніж зараз є. Я уявляю безпарканні, безмежні саванни..." "Зрештою, мені слід бути вдячною. У мене тут досить пристойне життя. І було б божевіллям бажати того, чого навіть не існує". І вже авторка робить висновок, який влучає прямо в душу. "Табіто. Ти не божевільна. Ти просто бісова пума".