Якщо коротко - то це одна з найсильніших книг, які я коли-небудь читала (а читала я її вже двічі).
Якщо детальніше, то варто почати з персони автора, наразі ще маловідомого українському читачеві, оскільки це перший переклад українською книги Ґюса Кейєра. Проте у світі це вже дуже знаний письменник, який отримав премію Астрід Ліндґрен, найважливішу премію в дит.літі.
Повість "КНИГА ВСІХ РЕЧЕЙ" - сильна своїм посилом, який так чудово замаскувався у легкий стиль викладу. І як на мене, це ідеальне поєднання.
Щодо ж до змісту, то це повість про 9-річного Томаса, який мешкає в Амстердамі, у релігійній родині, із доволі суворим батьком. І саме його очима читач бачить реальність життя, яке насправді ніколи не буває рожевим. І саме завдяки Томасу, як не парадоксально, відкривається таки світла сторона життя - попри все, що відбувається в його домі.
У мене з цією повістю дуже особливі і особисті стосунки, і насправді хочеться якнайменше розповідати про сюжет, бо сенси відкриваються лише під час читання, осмисленого і зануреного.
Це читання точно почне змінювати хід ваших думок, почне вводити вас у некомфортну зону занурення в себе, занурення у своє дитинство, занурення у справжнє життя. .
Але зізнаюся, я якнайбільше боюся цими словами відлякати когось від читання, бо насправді вважаю, що не прочитати цю книжку - це багато втратити!