Ґео Шкурупій
Гео Шкурупій – цьому представнику Розстріляного відродження було приділено мало уваги, що дуже несправедливо. Тож виправмо цю ситуацію сьогодні! Письменник, журналіст, кінорежисер, лідер авангарду в українській літературі і людина, яку називають королем футуропрерій – про це все розкажемо нижче.
Роки життя | 20 квітня 1903 – 8 грудня 1937
|
Місце народження | Тягиня, Бессарабська губернія
|
Освіта | Київський медичний інститут
|
Діяльність | поет, прозаїк
|
Напрямок | футуризм |
Життєвий шлях
Гео Шкурупій (справжнє ім’я Георгій Данилович Шкурупій) народився 20 квітня 1893 року в молдавському місті Бендери. Його батько Данило був працівником залізниці, а мати Ольга – вчителькою. Невдовзі після народження сина сім’я вирішує переїхати до України, тож дитинство хлопця пройшло на Поділлі. За кілька років, у 1913 році, родина Шкурупіїв оселяється в Києві.
Навчався малий Георгій у Київській чоловічій гімназії, пізніше вступив на медичний факультет Київського університету. Однак юнак вирішив не пов’язувати життя з медициною і покинув навчання вже через рік. Згодом він ще два місяці провчився в Київському інституті зовнішніх зносин, але все ж закинув навчання і пішов працювати. Спочатку Шкурупій працював з батьком на залізниці, згодом на митниці, а зрештою – в редакції газети «Більшовик».
Старт його літературної кар’єри припав на період культурного розквіту 1920-х. Але в 1930-х роках почалися репресії проти української інтелігенції, і Шкурупій був оголошений «буржуазним націоналістом», як і багато інших українських культурних діячів того часу. У 1934 році письменника заарештували, а в 1937-му – розстріляли.
Творча діяльність
З чого ж починав свою літературну діяльність автор? Розповідаємо! Спочатку він приєднався до літературного угруповання «Гроно», де дебютував із першим творами «Ми» і «В час великих страждань». Через рік, у 1921 році в альманасі «Вир революції» вийшла друком його перша поетична збірка. Георгій познайомився з Михайлем Семенком та став членом «Фламінго» – першого футуристичного об’єднання.
Саме в цей період він і обирає собі псевдонім. До речі, цікавий факт: точно невідомо, як правильно писати псевдонім автора – Гео чи Ґео, адже його твори були підписані по-різному. Проте частіше можна побачити версію «Ґео», адже літера «Ґ» була модна серед футуристів. Цієї літери не було у типографських наборах, і іноді вони самі домальовували гачечок до літери «г».
Шкурупій захоплювався авангардним мистецтвом, брав участь літературних дискусіях, виступав із теоретичними статтями про футуризм та друкувався у різноманітних альманахах та часописах. Основними темами його творів були урбаністика, технічний прогрес та революційна боротьба. Але, звісно, і без текстів про кохання не обійшлося. Твори мали в собі елементи футуризму авангардизму та конструктивізму.
Автор був членом багатьох об’єднань: «КомКосмос», «Аспанфут», «Нова ґенерація» (пізніше автор очолив її київську філію), «Вапліте», «АсКК» тощо.
Шкурупій належить до Розстріляного відродження: радянська влада засудила його до 10 років таборів, проте через три роки змінила вирок на розстріл.
Кіно
Не літературою єдиною! Окрім письменницької діяльності, Шкурупій був сценаристом та режисером на київській та одеській кіностудіях. За його сценаріями вийшли фільми «Синій пакет» та «Спартак». До речі, саме в журналі «Авангард», який очолював Гео, вперше надрукували кіносценарій фільму «Земля» Олександра Довженка.
Гео Шкурупій: поезія
Перші вірші були надруковані, коли Шкурупію було лише 17 років. Вже через 2 роки вийшла друком його перша збірка «Психетози», на обкладинці якої автора назвали королем футуропрерій.
Ось кілька поетичних збірок, які ми то-о-очно рекомендуємо, щоб дізнатися про письменника більше:
- «Психетози» – дебютна збірка Гео;
- «Барабан» – так-так, вірш «Барабан печалі», який ви чули у пісні Klavdia Petrivna та Артема Пивовара – саме з цієї збірки;
- «Для друзів поетів сучасників вічності» – тут Шкурупій зібрав вірші за 1921—1929 роки;
Видання
Хутчіш знайомитися з автором! На сайті Readeat.com ми зібрали для вас найпопулярніші видання:
- «Жанна батальйонерка» – роман про українців у Першій світовій війні та про так звані жіночі «батальйони смерті», зініційовані радянською владою
- «Двері в день. Міс Адрієна» – роман про головного героя Теодора Гая, який шукає своє місце серед розбудови нової країни.
- «Розстріляне відродження. Семенко, Седляр, Старицька-Черняхівська, Хвильовий, Хоткевич, Шкурупій» – видання, до якого увійшли твори представників Розстріляного відродження, зокрема і Шкурупія.