Галина Ткачук

"Анатомія письменниці" — це книга путівник у світ жінок-письменниць, які відкривають перед читачем свої секрети, інсайти та особливості творчого процесу. Однією з найбільших переваг цієї книги є її структурованість. Поради від сучасних письменниць через особистий досвід є справжнім джерелом натхнення для тих, хто мріє писати. Авторки діляться не лише успіхами, а й труднощами, з якими вони стикаються на шляху: творчі кризи, самокритика, боротьба з внутрішніми сумнівами — усе, що знайоме кожній творчій людині. "Анатомія письменниці" — це, в певному сенсі, терапевтична книга, як джерело підтримки для всіх, хто тільки розпочинає свій творчий шлях, або ж для тих, хто вже встиг зіштовхнутися з труднощами. Окремо варто відзначити стильне та продумане оформлення книги. "Анатомія письменниці" — це більше, ніж просто книга про письменство. Це свого роду маніфест жіночої творчості, підтримка для тих, хто прагне знайти свій голос у письмі. Вона стане чудовим доповненням до бібліотеки кожної творчої особистості.

Анонім

🏢🏢🏢 Ця книжка була приречена на дитячий бойкот уже за свою назву. Мої читачі, а точніше слухачі, закривали вуха, галасували і навіть малюнки дивитися не хотіли. Школа - мабуть, це найгірше, що трапилося з ними у житті, хоча у них чудові вчителі, багато друзів і ходять вони туди зазвичай із задоволенням. Втім, читати книгу про різні школи - зась! ⛪⛪⛪ Не хочете - то й не треба! - вирішила я і просто почала читати вголос. І от за декілька хвилин шум стих, а з'явилися зацікавлені личка, які нібито випадково, зовсім без інтересу, заглядали на малюнки... 🏩🏩🏩 Власне, мене книга також полонила практично з перших сторінок, хоча нон-фікшн не зовсім моє. Авторка настільки цікаво, легко, зрозуміло, а головне з гумором розповідає про різні школи, навчальні заклади та й просто способи здобуття знань та необхідних умінь, які існували на території України від найдавніших часів до сьогодення. Матеріал подано невеличкими розділами, кожен з яких присвячений окремій школі, а також доповнено чудовими ілюстрація, коміксами та поясненнями складних і незрозумілих слів. 🏤🏤🏤 Коли я запитала своїх дітей, 7 і 10 років, у якій зі шкіл хотіли б навчатися вони, якби мали такий вибір, то очікувала почути про сучасну. Вони ж одноголосно обрали січову. Можливо на їх вибір вплинуло те, що ми останнім часом читали багато про козаків, а можливо й ні. Єдине, донечка пошкодувала, що туди не брали дівчаток і це трохи несправедливо! Цікаво, а яка сподобалася б Вашим дітям?

Анонім

Це далеко не перше наше знайомство із творчістю Галини Ткачук. Кожний її твір, навіть на серйозні теми, по своєму особливий і смішний. Саме відмінним почуттям гумору авторка починає створювати у моїх очах конкуренцію Сашку Дерманському. Таких смішних історій про давній Київ, про білкулак, хом'якулак та інших перевертак з людини на тварин, про Малинових Оббирунів, що з давніх давен ховають у чужих погребах своє варення, про стародавні маршрутки та їхніх всезнаючих пасажирів, про першу драбину-детектив, - ми точно не читали! Та й ви впевнена, що теж. Одним словом, суцільна Ржака, аж до ЖивітНадривака.

Анонім