Гафса Файзал

Ця книга – ніби східна казка, переплетена з пригодами, небезпекою і магією. Атмосфера – це окремий вид насолоди: спека пустелі, пряний запах спецій, вітер, що розносить легенди. Тут є все: сильні герої, які не хочуть слідувати своїй долі, вороги, що змушені стати союзниками, та загадки, відповідей на які не так просто знайти. Ця історія про силу, кохання і про те, що іноді найнебезпечніший ворог – це ти сам. Якщо хочеться зануритися у щось екзотичне, але з динамічним сюжетом – ця книга ідеальна✨

Купила її тільки через оформлення))) сподіваюсь така ж неймовірна в середині

Ми полюємо на пломінь — книга для любителів вайбу арабських ночей. Цікава, захоплива, дивовижна історія. Окремо хочу відзначити, круту ідею всесвіту.

"у любові немає нічого поганого. ба більше, любов — це рівною мірою сила й прокляття"

я щиро не розумію, чому ця книжка не стала популярною в буктоці, бо в ній є все, що так сильно люблять читачі: унікальний світ, розповідь від імені двох персонажів, сильні жінки і адекватні чоловіки, троп від ворогів до коханців, пригоди, таємниці, політичні інтриги, цікава магія. і це так захопливо, бо книжка в той же час знайомить з іншою культурою і вчить новій мові.

що по сюжету? є мисливець, єдиний хто може полювати в проклятому лісі. і є принц смерті, якому султан наказав знайти і вбити мисливця. мисливця всі поважають і боготворять, але в нього є власна таємниця, він — жінка. дуже сильна, розумна, наполеглива жінка з амбіціями і мріями. в цьому світі жінок пригнічують, вони існують лиш аби вийти заміж і бути покірною дружиною, але мисливиця не така. і принц і вона не вірять у любов, вважаючи, що вона приносить лиш біль і робить слабкими. на їх долю випадає подорож на острів шар, аби знайти давню книгу, в якій давно поховали всю магію цього світу, через що він потроху помирає.

і ааа, як же це цікаво. тобто ви буквально з перших сторінок поринаєте в цей світ, в його історію, традиції, політику. бродите вуличками різних халіфатів (міст) і пізнаєте культуру арабії. потім ви потрапляєте на проклятий острів, де бродять страшні потвори і знайомитеся з усіма дієвими персонажами, які утворюють таку собі групку покидьків, кожен з яких хоче використати іншого, але якось так стається, що вони стають сім'єю одне для одного (ура моєму улюбленому тропу — знайдена сім'я!). тут є різні раси, які відомі і не відомі водночас, є дуже красива любовна лінія, є трагічні моменти, купа інтриг і таємниць, сюжетні повороти на яких я кожен раз кричал "я так і знала!", але це все одно було цікаво.

і найголовніше — книжка дуже легко читається, я проковтнула її за два дні і тепер дуже чекаю продовження, бо встигла прив'язатися до персонажів і хочу ще більше жартів альтаїра і цих протектів моментів від принца смерті. а те, як там розкривається магія🤌🏻

сюжет динамічний і наповнений пригодами, але тут було кілька філлерних розділів на поговорити і до цього потрібно бути готовими.

ну вам дуже треба ця книжка, вона як ковток свіжого повітря серед типових фентезі про фейрі. а ще ви бачили яка вона гарна ззовні? влучання по змісту і атмосфері 10/10.

Тропи:
🏹арабський сеттинг
🏹кронпринц та "обрана"
🏹від ворогів до закоханих
🏹slow burn
🏹сильна та зухвала героїня
🏹поганець стоїть перед вибором
🏹вимушена близькість
🏹пошук магічного артефакту
🏹різношерста група героїв
🏹знайдена сім'я
🏹прихована істина
🏹лише поцілунки
🏹трагічне минуле
🏹його та її pov

Тригери (у м'якій формі):
▫️катування
▫️емоційне насилля
▫️фізичне насилля
▫️смерть та горе

Мені дуже сподобалось. З нетерпінням чекаю другу частину (на початку жовтня бачила, що переклад другої частини підходить до завершення, тому сподіваюсь, що не доведеться дуже довго чекати🙏🏼).

Я б радила прочитати цю книгу, бо тут є:
- цікавий світоустрій
- яскраві герої і багато-багато хімії між ними (за всю книгу трапився тільки один поцілунок, але напруга між Зафір і Насіром аж потріскувала)
- мої улюблені тропи
- багато несподіваних сюжетних поворотів
- та просто божественне оформлення.

Коли я дочитала, я одразу поставила 5 зірочок і лише тоді нагадала, що десь до середини книжки в мене були до неї певні претензії. В цілому мені не сподобались лише 2 речі:

1 - деколи виникало враження, наче і сама історія, і герої не до кінця продумані і прописані. Часом виникали невеликі дірки в сюжеті, часом траплялись не найбільш логічні реакції персонажів. Раз чи двічі зловила себе на думці, що це схоже на чернетку, яка передбачала внесення змін.

2 - середина книги трохи просіла. Був дуже цікавий та інтригуючий початок, а потім було десь сторінок ~150, які дуже втомили. Затягнуто, багато діалогів, які не впливають ні на сюжет, ні на розкриття світоустрою чи персонажів. Але потім почалась неймовірна друга половини книги.

Загальні враження: це було круто.
Перед читанням я бачила негативні відгуки, в яких говорилось про те, що ця книга не дає ту атмосферу, яку обіцяє, і ми замість сповненого арабської міфології фентезі отримуємо лише подобу антуражу, я все ж змушена не погодитись. Мені всього вистачило. Можливо, це пов’язано з тим, що це мій перший досвід читання фентезі з арабським сеттингом, і мені просто немає з чим порівнювати, але я прям насолодилась історією. Ба більше, мені захотілось читати більше таких книг.

Коротше, піду сяду, щоб сумно дивитись у віконечко і чекати виходу другої частини дилогії.

Я починала читати цю книгу без жодних очікувань. Купила просто через красиве оформлення українського видавництва.
А в результаті отримала неймовірно захопливий арабський світ.
Книга спочатку йде розміреною, оскільки авторка знайомить зі світоустроєм. Але потім історія набирає обертів і перетворюється просто на суцільну інтригу.
Мушу визнати, мене підкорили персонажі цієї книги. Зафіра - головна героїня. Вона мисливиця, яка мусить жити у патріархальному суспільстві, а тому вона боялася, що її таємницю викриють, «тоді її відцураються, а її перемоги засміють».
Принц Смерті або ж Насір - гашашин, холоднокровний вбивця, який виконує накази свого султана.
Альтаїр - генерал армії султана. Але при цьому надзвичайно таємничий, дотепний та проникливий чоловік. Не один секрет він носить з собою.
Ці троє вирушають на острів Шарр, щоб знайти древню книгу, яка допоможе повернути магію в Арабію.
На шляху вони зустрічають сафі Беньяміна та жінку-воїна Кіфу. Разом вони намагаються боротися з темрявою острова та його темним володарем.
Я закохалася у цю книгу через діалоги. Іронічні, жартівливі, дотепні.
Епілог натякає на щось більше у другій частині, я вже не можу дочекатися, коли дізнаюся що там.

Звичайно, історія містить у собі багато знайомих тропів. Дуже часто я відчувала вайб «Голодних Ігор» або «Того, що біжить в лабіринті».
Дещо не зрозуміла магії, її так шукають усю книгу, але чомусь вона як побічна лінія у всій історії.

Книга неперевершеної краси. Цікава, яскрава, сповнена пригод і вайбу пустелі. Readeat як завжди приємно вражає своєю швидкістю відправки і доставки. Упаковано з турботою та любові.