Фітцек Себастіан

Книга неймовірна! Захопила мене з перших сторінок, прочитала на одному диханні за 3 години. Раджу усім до прочитання, хто захоплюється детективами.

Власне про що йдеться у книжці?
У відомого та статного психіатра Віктора Ларенца раптово незрозумілим чином зникає дочка. За усі чотири роки пошуків, він відмовляється від своєї лікарської практики та від горя усамітнюється на рідному для нього острові.

На острові його знаходить хвора на шизофренію жінка, яка приходить до лікаря з проханням вилікувати її. Незнайомка бачить дивні видіння: вона бачить та розмовляє з дівчинкою, дуже схожою за описом на Вікторову доньку. Психіатр всупереч своїм пріоритетам більше не лікувати людей, все ж таки зацікавився цим випадком, оскільки думає, що ця жінка зможе йому допомогти дізнатися, що сталося з його маленькою донечкою Йозефіною. Тому лікар-психіатр розпочинає курс терапії, у ході якого збирає факти, розповіді цієї дивної жінки та продовжує власне розслідування.

Книга тримає в напрузі до самого кінця.
Чула від друзів, що було легко здогадатись хто винен у цьому нещасному випадку, проте особисто я навіть не зрозуміла до останніх сторінок хто ж все таки винен.

Для мене кінцівка була несподіваною :)

Книга дійсно вразила мене своїм сюжетом, загальна оцінка 9/10. Бал знімаю за те, що моментами було важко зрозуміти певні речі, якість друку трохи засмутила та переклад має деякі невеликі неточності.

Проте, на загальне враження та захоплення це не вплинуло! Ще раз однозначно рекомендую до прочитання!

Книга, що затягує з перших сторінок. Рідко таке зустрічала, насправді. Сюжет настільки напружений, що просто неможливо відірватися.

Лікар, в минулому психіатр, а зараз просто втомлений чоловік у віці, у горі, приїздить на острів, у своєрідну відпустку, аби на одинці побути тут деякий час, зібратися з думками та написати відповідь на питання інтервʼю. Йдеться про його доньку, що зникла вже 4 роки тому, але й досі не знайдена. Шукаючи відповіді на питання, чи зустрінуться вони знову, клубок подій починає розгортатися поволі, набираючи обертів, ставлячи питання з кожною сторінкою ще більше.

Трохи страшно, дуже моторошно, але розвʼязка мене трохи засмутила. Здалося, що автор "викрутився") За книгою вже є однойменний серіал, який я не дивилася. Цікаво, чи змогли автори передати напружену атмосферу історії на екрані?

Хай там як, а це детектив, який варто прочитати, бо ж затягує!

#марафонкнигомам

Книга, що затягує з перших сторінок. Рідко таке зустрічала, насправді. Сюжет настільки напружений, що просто неможливо відірватися.
Лікар, в минулому психіатр, а зараз просто втомлений чоловік у віці, у горі, приїздить на острів, аби на одинці побути тут деякий час, зібратися з думками та написати відповідь на питання інтервʼю. Йдеться про його доньку, що зникла вже 4 роки тому, але й досі не знайдена. Клубок подій починає розгортатися поволі, набираючи обертів, ставлячи питання з кожною сторінкою ще більше.
Трохи страшно, дуже моторошно, але розвʼязка мене трохи засмутила. Здалося, що автор "викрутився") Але читати все одно варто, бо ж затягує!

Найбільше мої думки під час прочитання займав той факт, що прізвище автора, дуже співзвучне з наркотикоком зі світу Відьмака 🐺(фісштех). Може тому ця книжка й відчувалася для мене як якийсь бед тріп.

Можливо я не спіймав потрібний настрій, чи просто текст не мій. Читалося дуже легко справді, ну і цікаво все таки було в чому справа, але співпереживати персонажам я не зміг. Жодному.
Одне діло коли ненадійний оповідач один, а коли це всі дійові особи, трошки стає «ну такє»🤕

Ця історія пронизана депресією, тривожністю та ірреальністю абсолютно всього, що коїться.

Терапія пройшла безуспішно, шокуючий шок мене не пройняв, персонажі вибісили, погода погана, тепер почуваю себе ще гірше 😅

спочатку я вирішила, що не може бути все так ідеально. Всі кажуть що це неймовірний трилер-детектив, тож я мала це перевірити. І якщо чесно, я була в шоці! я не могла відірватися від читання, читала весь вільний час. І все одно не змогла розплутати цю справу. Тож ця книга реально така чудова, якою її описують) І чудово підходить на похмурі осінні вечори.

📖 "Немає старих ран. Рана свіжа. Уже чотири роки."

Віктор Ларенц - відомий видатний психіатр, якого часто запрошують на телебачення, має кохану красуню-дружину та розумницю-донечку. Життя здається ідеальним, допоки невідома хвороба вразила Йозі. Ніякі консультації лікарів, жодні медикаменти не допомагають - дівчинці тільки гіршає. А після чергової консультації дівчинка безслідно зникає.

Пройшло чотири роки, пошуки дитини безрезультатні. Йому майже вдалося змиритися з реальністю. Цей місяць на маленькому острові мав стати для нього останнім прощанням з донечкою, його своєрідною спробою поставити остаточну крапку після довгих чотирьох років пошуків та страждань.

Вона з'явилася на порозі його будинку. Невідома жінка, яка благала про допомогу. Він не хотів її знати, не хотів допомагати, він більше не практикував і не мав жодного бажання проводити сеанси психотерапії з незнайомкою, поки не почув її марення.

Це майстерно побудований психологічний трилер, присвячений психічним розладам, їх впливом на життя самої хворої людини та її оточення. Читаючи цю історію, я неодноразова захоплювалася тим, наскільки глибоко та вичерпно автор дослідив тему психічних хвороб та їх проявів. Щоправда, моя первинна теорія виявилася правильною, але це зовсім не зменшило мого захвату від історії. Книга поділена на невеличкі розділи, читається дуже легко та швидко.

💉 Психічні захворювання.
💉 Втрата відчуття реальності.
💉 Маленький острів у розпал шторму.
💉 Любов та одержимість.
💉 Дві часові лінії.
💉 Шокуюча кінцівка.

Мені дуже сподобалася історія, однозначно читатиму ще книги Себастіан Фітцека.

📖 "Надія - це як скалка скла в нозі. Поки стирчить у тілі, завдає тобі болю на кожному кроці, хочеш ти цього чи ні. Але коли її витягти, рана покривавить трохи, поки все загоїться, і врешті ти знову зможеш бігати."

Один з найкращих психологічних трилерів, які я читала за останній час.

Шість тисяч людей на борту. Жодної поліції, найбільша влада зосереджена в руках капітана. Щороку з круїзних лайнерів зникають десятки людей. Безслідно. Їх називають "пасажиром № 23", а зникнення нікого не дивує, адже лайнер ідеальне місце для самогубства...

П'ять років тому поліцейський Мартін Шварц втратив дружину та сина. Круїз на "Султані морів" мав стати для них довгоочікуваним відпочинком, а обернувся трагедією. Жінка з хлопчиком зникли із зачиненої каюти. Єдиний логічний висновок - розширений суїцид, але Мартін в це не вірив.

Після успішної місії Мартін отримує дивний дзвінок від жінки, яка проживає на "Султані морів". Вона стверджує, що бачила дівчинку, яка зникла вісім тижнів тому, а в руках у неї іграшку-ведмедика його сина.

Заплутаний динамічний сюжет з безліччю неочікуваних поворотів та незмінною інтригою. Мені було важко відірватися від історії та повернутися до реального життя. Читаючи, я часто не могла стримати емоцій і дивилася у книгу з відкритим ротом, не здатна повірити у те, що придумав автор.

Фітцек безжальний до своїх героїв. У цій книзі немає психічно здорових персонажів. Зовсім. Навіть той, хто здавався втіленням раціональності та здорового глузду неодноразово вас здивує.

У цій книзі дуже багато насилля, детальні описи тортур і знущання, які перехоплюють подих і викликають огиду. Але в той же час текст читався дуже швидко, а кожен розділ закінчувався на найцікавішому, лише підживлюючи інтригу.

🩸 Герметичний, кривавий, бридкий.
⚓️ Місце злочину - круїзний лайнер.
🩸 Вражаюча подробицями жорстокість.
⚓️ Пролог та епілог як окрема сюжетна арка.
🩸 Непередбачуваний фінал.

Trigger Warning! Насилля, зrвaлтyвання (в тому числі неповнолітніх), доведення до самогубства, кіднепінг і ще багато тих, які стануть спойлерними щодо сюжету.

Книга видана у кишеньковому форматі, але дуже заслуговує на повноцінний друк у твердій палітурці. Один з найкращих трилерів, які я читала, а читала я їх багацько. Історія про психотерапевта та зникнення його доньки. Дуже неочікуваний поворот сюжету, надзвичайно цікаво було слідкувати за розвитком подій, непередбачуваний фінал. Щиро рекомендую цю книгу любителям такого жанру

Події в книзі відбуваються у відкритому морі на круїзному лайнері. Виявляється, це дуже популярне місце серед самогубців, якщо не вб'є холодна вода, то гвинти корабля зроблять своє діло. Таких пасажирів називають "номер 23", адже щороку за борт кидаються в середньому 23 людини.

Детектив Мартін Шварц, який втратив в одному з таких круїзів дружину та сина, отримує листа від невідомої жінки, яка переконана, що дещо знає про його сім'ю. Мартін будь-що має дізнатися, чи справді Надя сама викинулася за борт чи хтось їй допоміг в цьому.

Це друга книга автора, яку я прочитала, і мені вона також сподобалася. Вміло побудована розповідь, багато загадок, на які в процесі читання отримуєш відповіді, усе це тримає в напрузі до останньої сторінки.

Німецький письменник Себастіан Фітцек отримав юридичну освіту, але вирішив присвятити себе літературі (що не може не радувати). Його романи перекладено 25 мовами, а загальний тираж книг складає понад 12 млн примірників.

Ідея "Пасажир №23" виникла у Себастіана після того, як він дізнався про численні випадки зникнення людей на круїзних лайнерах, що залишилися нерозкритими. Він досліджує цю тему і створює кримінальний трилер з елементами психологічного хорору. Він пише чітко і лаконічно, з акцентом на швидкий розвиток подій та постійну напругу. Книга вперше опублікована у 2014 р і займала перше місце в у списках світових бестселерів.

"...Немає нічого більш оманливого, ніж видимість безпеки..."

Головний герой - Мартін Шварц, поліцейський психолог, втратив дружину та сина під час їх подорожі на круїзному лайнері “Султан морів”. Він не бачить сенсу жити далі, самознищуючи себе на роботі… Через 5 років він отримує шанс спростувати версію про самогубство, повернувшись на корабель . Невже знайдена зникла дівчинка з іграшкою та ім’ям його сина на вустах - це не очевидний доказ, що все було не так, як офіційно відобразили тоді в документах?

Основні теми роману:
- Травма та втрата
- Таємниці та розгадки
- Вина та спокута: Не лише Мартін відчуває провину та намагається спокутувати її в свій власний спосіб.
- Ізоляція та самотність/ Людська психіка та межі здорового глузду
- Соціальні нерівності та експлуатація
- Моральна двозначність та корупція.
- Безпека та контроль

Наприкінці вас очікує сюрприз… І пазл складеться…

До речі та бабця, якій 78+5 років мені нагадала іншу бабульку з “Острів Дума” С. Кінга… Я чомусь очікувала, що вона теж буде в червоних конверсах.

Це просто крута книжка. Мегакрута. Мегакласна. Дві години, проведені сьогодні з цією книгою, 10 чашок чаю, і я навіть забула, як мені погано від свого грипу.
Я вже сказала, що це мегакрута книга? Ах так. Ну, скажу ще раз: вона мегакрута!

Важко звісно, ​​сказати щось, щоб не зіпсувати враження тим, хто не читав, але не сказати нічого неможливо! Ну так от: книга – суцільна непередбачуваність! Ось ти вже думаєш "ну все, тепер усе зрозуміло!" Але не тут було! Кожна нова сторінка керує ступором, плутає і заманює далі. О, я не читала нічого подібного! Може, звичайно, в мені зараз вирує перше враження, тому що книгу я відклала убік буквально 15 хвилин тому, але я в такому захваті, що не передати просто. Цей письменник здивувах всіх! Тут нічого зайвого, все по ділу, не сухо і не скудо, не розпливаючись думкою по дереву, Фітцек створив просто мегашикарний роман про божевілля! Раджу!

Автор просто неймовірний. Так детально і водночас заплутано описувати - це щось з чимось. Тримає в напрузі і підозрюєшся всіх, навіть себе саму. За вайбом схожа на книги Франка Тільє.