Чудова книга! Це роман, тож можемо спостерігати за життєвим шляхом Маргарет, її поневіряннями і перемогами, зростанням. (Спойлери попереду!) Історію можна умовно поділити на дві частини. В першій М ще вірить, що батько її любить і бажає найкращого. Коли ж дізнається, що це не так, це розбиває її серце та водночас звільняє. Тоді починається друга частина самопізнання і успіху. Кажуть, з поміж любові, ненависті і байдужості найважче приховати байдужість. М помічає, що батьку абсолютно не цікаво хто вона як особистість і сприймає її виключно як худобу яку можна продати і покращити бізнес родини. Тому звісно ж, що ніхто не цікавиться наскільки їй огидний чоловік, що для неї вибрали. Мати настільки вже звикла до підкорення, що вже їй несила допомогти доньці. Переконала себе, що М змінить думку і таки закохається в нього, бо ж так було зі старшою Вікторією, але ж це зовсім різні люди! До того ж старша це перша дитина, на неї найбільше припало тиску, тоді як М одна з молодших. Та і характер у неї імпульсивний, запальний, допитливий і щирий. Але, як в книзі часто згадується, «твої почуття не мають значення». Маргарет проходить довгий шлях із заперечення, намагається втиснути себе в ці рамки, наступити собі на горлянку і зробити, що мусить. Дуже часто після слова «жінка», тут чути «обов’язок», але про права ані чичирк. Батько забороняє родині писати листи М і вони слухаються, мусять слухатися!!! Коли М їде до Америки і там розвивається як письменниця, знаходить нових друзів, нове життя, пізнає себе краще. Створює благодійні організації щоб допомагати дітям з бідних районів. І тільки через декілька років помічає, що їй бракує родини, бракує Дональда, в якого закохалася. І повертається. Мене надзвичайно тішить, що М здобула в житті все, чого прагнула, і в професійному плані, і в особистому. Пори тиск, попри паплюження в пресі і знущання, байдужу жорстокість батька. Своїм шляхом вона надихає людей, жінок, які теж живуть виключно по забаганці чоловіків. Джулія, її мати…В якийсь момент навіть її батько відчув щось схоже на повагу. Це все було дуже цікаво читати, я страшенно переживала і вболівала за М, і злилась з нею і разом злітала від щастя. В якийсь момент, я почала виписувати фрази, які і мене надихнули і заспокоїли. Ось одна з них: «Досить перейматися майбутнім…що твоє, то тебе не омине». Закликаю вас прочитати цей роман, він чудовий, ви багато навчитеся і прекрасно проведете час!

Ніжний і натхненний роман про сміливість слухати себе всупереч правилам і очікуванням суспільства. Історія леді Маргарет, що наважується кинути виклик вікторіанським умовностям, зворушує щирістю та внутрішньою силою. Книга поєднує атмосферу історичної Англії з темами жіночої свободи, гідності й справжнього кохання, залишаючи після себе теплий післясмак і віру в те, що шлях серця — завжди вартий ризику.