Етель Ліна Вайт

Легкий і досить простий детектив, проте не такий захопливий, як екранізація Альфреда Гічкока. Це той рідкісний випадок, коли кіно краще за книгу (хоч одне від одного багато в чому відрізняються).

Анонім

Цілком моя атмосфера: Англія, старовинний вікторіанський маєток, повний дім прислуги, стара власниця, прикута до ліжка, юна служниця за головну героїню, а за дверима помешкання полює вбивця. Як пережити цю ніч замкненими зсередини? Хто вбивця? Він ззовні чи всередині? У мене було 3 здогадки, і усюди я промахнулась. Люблю такі розв’язки. Не скажу, що повноцінно неочікувано, адже, логічно, що маніяк мав бути одним з головних героїв цієї садиби. Та фінал непоганий. Все по класиці англійського детективу. Рівномірно, легко читається, без напруження. Основа — діалоги, як я люблю, а не довгі описи. Дійсно моє. Чи буду читати «Дама зникає» цієї авторки? Так👌🏽

Анонім

«Старі, вони дійсно дуже зворушливі, бо їхнє життя вже позаду, а наше — попереду.» Уявіть таку ситуацію: ви зустріли у потязі одиноку жінку, завели з нею приємну бесіду, після чого заснули. А опісля ви помітили, що її ніде немає і всі навколо твердять, що цієї жінки ніколи не існувало. Продовжували б свою боротьбу, чи прийняли б загальну думку? З такою ситуацією зіткнулася Айріс — дівчина, яка поверталася з відпочинку додому. На перший погляд, історія здається нам класичним детективом у стилі Агати Крісті, але тут все трохи інакше. В цій книзі було очевидно, хто винен, та саме розслідування було націлене на саму міс Фрой — даму, яка зникла. Айріс твердо відстоює думку, намагаючись знайти докази, що свідчили б про існування такої людини як міс Фрой. А для цього їй варто заручитися підтримкою професора та його супутника Геєра. На відміну від «Гвинтові сходи», «Дама зникає» захопила мене менше, щоправда в психологічному контексті вона була більш розкрита. Звичайно, тут не обійшлось без саспенсу та тривожної атмосфери, які притаманні дещо готичній творчості міс Вайт, а також колоритним персонажам, котрі легко запамʼятовуються. Цікаво спостерігати за передісторіями інших героїв та їхнім ставленням до Айріс. В «Дамі зникає» також часто постає питання труднощів перекладу: як людям з незнанням іноземних мов було досить складно налагодити контакт. Це тепер у нас існують смартфони, де ми можемо автоматично перекласти незрозумілі слова та фрази і продовжити розмовляти з іноземцем попри незнання мови😅. Я чула, що комусь більше подобається «Дама зникає», проте «Гвинтові сходи» здались мені цікавішими в плані розкриття убивці та динамічнішими. Проте, від цієї історії я теж отримала приємні емоції. Тому раджу прочитати тим, кому подобається саспенс та психологічне розкриття героїв👍

Анонім