Після прочитання книжки "Він", яка стала однією з улюблених, мені було трохи страшнувато починати "Ми". Думаю, це через занадто високі очікування, які я зробила для цієї частини.
Але ці хвилювання були даремні. Друга книжка була нічим не гірша за першу та по-своєму особлива.
В цій частині ми бачимо, як головні герої, Вес і Джеймі, починають жити разом. Тут менше гарячих сцен, але більше тепла і турботи, розділених між хлопцями. Звісно, куди ж без проблем. Сучасний світ і досі залишається доволі ворожим для людей, які сміють чимось виділятися. Особливо це стосується публічних осіб. Чомусь ми любимо будувати якісь очікування, ставити в рамки людей, яких ми, навіть, особисто не знаємо. І, якщо вони роблять щось, що в ці рамки не вписується, це починає нас дуже дратувати і злити. От і хлопцям довелося відчути це на власній шкурі. Та ці негаразди їх не зламали, а зробили ще сильнішими.
Взагалі, я їх просто обожнюю. Вес - це взагалі моє сонечко, якого хочеться обійняти і закрити від всього світу. Джеймі також люблю, але в цій частині він змусив трохи на нього позлитися. Звісно, я розумію, що у кожного свої таргани в голові, але треба ж мати якісь міри. Та все закінчилось добре і я за них дуже рада.
Обов'язково буду перечитувати обидві книжки. Думаю, що і не один раз. І всім рекомендую їх прочитати.
Анонім
Я мала високі очікування. І знаєте що? Результат їх перевершив😌
"Він" — це історія, яка починається як легкий спортивний роман про хокей і дружбу, а потім розкручується в емоційну, напружену романтику. Авторки хапають читача за комір і кидають просто в хокейну роздягальню, де пахне адреналіном, льодом і… хімією між головними героями, від якої червоніють навіть найбільш загартовані фанати жанру🤭
Головні герої — Джеймі та Вес — це чоловіки зі списку "улюблені чоловічі персонажі", повірте. Джеймі — щирий, розважливий, добрий, завжди прагне зрозуміти інших, інколи навіть ціною власних почуттів. Вес — харизматичний, емоційний, впертий і водночас вразливий, коли йдеться про почуття, які більше не вдається ховати під маскою сарказму та спортивної бравади. Разом вони — наче дві шайби, що зіткнулися на швидкості: спочатку боляче, потім — неймовірно видовищно. Їхня взаємодія — це суміш дружби, сумнівів, напруги, гумору та глибокого емоційного зв'язку. А пікантні сцени... Так, вони гарячі. Дуже! Але ідеально вплітаються в полотно історії, адже додані не просто для розваги читача, а справді мають сюжетну вагу. Через них герої пізнають себе, руйнують бар’єри й будують довіру. І, погодьтеся, коли емоційна близькість зливається з фізичною, історія стає вдвічі переконливішою.
Та зауважу, що розповідь не крутиться лише довкола кохання. Насправді у книзі порушуються важливі теми, як от прийняття себе, страх осуду, важливість підтримки, вибору між кар'єрою та почуттями, складність дружби, яка переростає в щось більше. І все це подано без зайвої драми, але з неймовірною чуттєвістю та тактом, щирістю та подекуди гумором. Авторки не тиснуть, не моралізують, а просто дозволяють героям бути собою — помилятися, боятися, кохати. Саме це найбільше підкорило мене — реалістичність головних героїв з усіма їхніми недоліками та перевагами.
Ця книга зігріває зсередини, змушує усміхатися, червоніти й, найголовніше, відчувати. Мені дуже сподобалася, тому наполегливо раджу і вам прочитати👌
Анонім
💠💠💠💠💠/5
По-перше, це набагато гарячіше за "Двір королеви вампірів" і має більше різноманіття. Стиль досить легкий, якби не було справ прочитала б за день-два.
Взагалі драму між персонажами справді можна було б розігнати більше і це було б виправдано, але авторки не зациклювалися на цьому і від цього + до легкості книги. А ще по реакціях більшості персонажів на орієнтацію я наче була в раю. Сім'я одного з героїв то взагалі булочки)
Мені сподобалося як авторки передали цю хлопчачу недбалість(?) брудною машиною, розкиданим одягом і тд. Самі жарти і дії також їм дуже личать, хоча і дитячі (але як ми знаємо перші 40 років самі складні у чоловіків (・∀・))
Мені дуже сподобався цей троп від друзів дитинства до закоханих, ще й цей їхній прикол з коробкою додав певних теплих вражень. Це дуже лампове чтиво, головне не забувати, що лампа вмикається і тоді стає дуже гаряче. Вже не дочекаюся коли зможу почати читати другу частину. По відгуках там серйозніші теми проблем в стосунках, але сподіваюсь, що легкість цих проблем буде на рівні з першою книгою.
Анонім
Котолог
