Це гострий психологічний трилер, у якому гра "Камінь. Ножиці. Папір" перетворюється на ідеальну метафору для шлюбу, що зайшов у глухий кут. Книга препарує стосунки, що тріщать по швах, й оголює таємниці, які виявляються страшнішими за будь-яку правду. Вона майстерно досліджує сіру зону, у яку перетворюється спільне життя, коли з нього зникає відвертість, і дає відповідь на запитання: що стається, коли "довго та щасливо" обертається на щоденну рутину, сповнену мовчання та прихованих образ? Книга не романтизує, а чесно показує, що "шлюб проявляє в людях як найкраще, так і найгірше". Сюжет тримав мене в постійній напрузі, адже він побудований на недомовках, таємницях та відвертій брехні. Герої загрузли в обмані — вони брешуть одне одному і самим собі. Ця задушлива атмосфера підозри та інтуїтивного відчуття небезпеки змушує гортати сторінки, намагаючись докопатися до істини. Окрім захопливого сюжету, книга пронизана глибокими (часом філософськими) роздумами. Це саме ті "скарби", заради яких хочеться розтягнути книгу на цитати (що я і зробила!). «Камінь. Ножиці. Папір» — це історія про те, що іноді краса ховається в недосконалості. Вона нагадує нам, що стосунки — це важка робота, і не всі історії мають закінчуватися ідеальним гепіендом. Однозначно рекомендую всім, хто любить заплутані сюжети з несподіваним фіналом.

Я не очікувала, що ця книга це трилер і тому місцями мені було моторошно. Я маю невеликий досвід читання такого жанру, тож мене легко здивувати або шокувати. Як на мене, 1-ша частина книги була нудніша і затягнута. Але далі коли все відкривається, а потім перевідкривається, то очікування були виправдані (більш-менш). Тут трохи навіть відкритий фінал, тож прикольна ідея. Але якщо порівнювати з Танці з кістками, то танці мені сподобалися більше щодо розвитку персонажів. Але тут прикольна побудова самого сюжету. Тож я, мабуть, запам'ятаю цю книгу і цей неочікуваний поворот подій.

Книжка просто офігенна! Якби можна було б лаятись, я б сказала раз…)) Тримає в напрузі до останньої сторінки. Автор майстерно «водить за носа» більшу частину твору. Ти думаєш одне, потім різко в один момент все перевертається догори дригом і ти в шоці. Такого закрученого сюжету я давно не зустрічала) Тут є все: стосунки між чоловіком та жінкою, стосунки з батьками, зради, помста, тотальна брехня на благо, жорстокість, прошення. Вінегрет з емоцій, який буде вам до смаку)

Захопливий психологічний трилер, який не дасть спокою до останньої сторінки. Історія подружжя, яке десятиріччя разом, з кожним новим поворотом розкриває глибші таємниці і темні сторони стосунків. Автор майстерно поєднує елементи драми та трилера, створюючи напружену атмосферу, в якій кожен крок героїв здається вирішальним. Чи дійсно можна знати людину, з якою ти живеш так довго. Це не просто книга про розлад у стосунках, а й про те, як брехня і приховані секрети можуть змінити життя.

«Причина, чому людина бреше, зазвичай набагато цікавіша, ніж сама брехня» ⭐️4-/5 ⠀ Герої: Адам, Амелія, Робін, Октобер ОʼБраян, Генрі Вінтер, Семюел Сміт. ⠀ 💬Чи впевнені ви, що знаєте людину, з якою одружені❓ ⠀ 🚗поїздка в одну з найстаріших каплиць в Шотландії - це останній шанс врятувати шлюб, що розпадається ⠀ 👠Амелія - працює в собачому притулку, любить роботу, бо сама часто почувалася покинутою. З дитинства має астму. Втомилася слухати про роботу чоловіка, ніби це єдине, що має значення ⠀ 👟Адам Райт - сценарист (пише трилери), 40 років, має прозопагнозію (сліпота на обличчя), часто бачить кошмари, до того ж завжди однакові ⠀ 💬«Уявіть, як це - не впізнавати свою дружину, або кращого друга, або людину, яка вбила твою матір у тебе на очах» ⠀ 🪶Робін - загадкова персонажка, яка живе з білим кроликом в маленькому занедбаному будинку, поблизу котеджу. Переконана, що погані люди заслуговують, щоб з ними траплялися погані речі ⠀ 🕯️позаду каплиці знаходиться старовинне кладовище, навколо будівлі бовваніють темні вирізьблені деревʼяні скульптури. Замерзле озеро, сніг та дзвінка тиша навколо, навіть пташки не співають… ще й починається негода ❄️ ⠀ 💬«Та дечого він не знає: якщо все піде не за планом, додому повернеться тільки один з нас» ⠀ Тут багато символів, все переплітається. Подружжя щороку обмінюється подарунками, які символізують рік шлюбу; а спальня у каплиці, виглядає точнісінько як вдома, в Лондоні (той самий колір шпалер, подушки) ⠀ 💬 «„Камінь. Ножиці. Папір“ - про наші вибори. Я зробила свій, настане час, і тобі доведеться зробити свій. Коли втрачаєш час, то більше нічого не боїшся» ⠀ Трохи моторошна історія, що розповідається з перспективи героїв. Кожен з них має свої таємниці, що поступово розкриваються. Між розділами листи, які дружина щороку пише чоловікові, однак він їх ніколи не читав…🗞️ ⠀ Книжка тримає в напрузі до останньої сторінки, сюжет непередбачуваний 🤯, схожа за атмосферою на «Служницю», «Зникнення аптекарки»📚 ⠀ 🔎кожна брехня рано чи пізно випливає назовні, психологія відносин, про сімейне життя та дитячі травми

"Не всі актриси грають на сцені. Деякі живуть поміж нас, маскуючись під звичайних людей", - або: "Ти завжди кращий чоловік, коли є глядачі". Саме такими цитатами я охарактеризувала б головних персонажів - подружжя. Цікаво було читати листи дружини до чоловіка з нагоди річниць шлюбу. Це як складати пазли. Також розглянуто випадок прозопагнозії (забування облич), і, як на мене, то чоловік виправдовував свої негідні вчинки своїм же недугом. Кінцівка ж мене розчарувала, закручено неправдоподібно.

Трилер про подружжя, яке намагається врятувати шлюб і опиняється в каплиці відрізаний від світу. Спочатку наче все просто: є пара з песиком, листи з минулого від дружини, дивна жінка-відлюдниця, яка стежить за ними. До середини книга читається рівно, є якісь здогадки щодо подальшого розвитку подій. Але потім з’являються деталі, які повністю змінюють сприйняття сюжету. І все що було логічно посипалося враз. А останні 10 сторінок просто все перевертають, і намагаєшся скласти написане у цілісний пазл, а також просто в шоці з історій всіх героїв.

Неймовірна та непередбачувана історія дуже не простих персонажів. Якщо чесно, то не побачила тут трилеру, і тим паче жахів, а лише дуже трагічну історію сімейної пари. Але дуже давно в мене не було такого, коли я повинна була йти спати, але не могла заснути, бо мені було неймовірно цікаво що буде далі, хотілось розкласти цей пазл до кінця. Авторка майстерно підвішує рушниці, і кидає інформацію яка тебе заплутує. В якийсь момент ти "ага, ну ось все зрозуміло, тю так просто", але ні. Все зовсім не так, як ти думаєш, і це просто неймовірно. Під кінець було дуже шкода головну героїню, а Адам козел. Всьо( Книгу - раджу, одна з найкращих прочитаних мною в цьому році, ні однієї секунди історія не провисала. 10 з 10