Джон Ґвінн

Прекрасне фентезі, я не на 100% впевнена чи йому підходить статус "темне", бо мені здається що рівень тривожності та небезпечності подій десь такий, коли він стає правдоподібним для сеттингу. А не те що скандинавська естетика натякає, що будуть поні, веселки й затишні посиденьки. Проте жанровість то не головне, головне те, наскільки класна історія.

Ще хочу сказати, що дуже люблю кейс з дизайном обкладинки. Якщо користувачі не знають: первинно книгу анонсували з ШІ генерованою обкладинкою, що не подобалося читачам. Другий варіант, теж ШІ, теж.

А потім одна дизайнерка зробила за допомогою методу фотобашу власний варіант, бо збиралася робити його супер обкладинкою, коли придбає книгу. І видавництво запропонувало їй співпрацю на всю серію. Тож в друк книга пішла з тією обкладинкою, що є тепер. І яка естетично дуже передає вайб історії.

Я стала фанаткою скандинавського сеттінгу. Це просто ВАУ! 🔥 Багато героїв, всі цікаві. Навіть раджу виписати собі окремо їх. Сюжет крутиться навколо таємниці викрадення дітей якоюсь невідомою бандою. Так починається важка пригода однією з головних героїнь — Орки. Її сина викрали, і вона вирушає на його пошуки. Вона моя улюблена героїня. Колишня воїтелька з ПТСР, постійною тривогою за свою родину і з якимось дуже кривавим минулим. Вона вбиває людей, наче комах: хрясь і поряд з нею трупи. Інші 2 головні герої, від яких ведеться оповідання: воїтелька банди Грізних у бою Елвар (теж дуже рішуча і жорстка дівчина, але з добрим серцем) та колишній раб Варґ, який шукає винного у смерті своєї сестри й потрапляє у банду найманців Заклятих у крові (тепер розумію назву всієї серії).
Як взагалі люди вижили в цьому всесвіті? Тільки з одним чудовиськом покінчили, так інше нападає. Не раджу читати тим, хто не любить, коли багато бійок і розкиданих нутрощів, кінцівок, а також рік крові.
Хороший би серіал вийшов. Просто що не розділ, то екшн. Подобається, що жінки тут дуже сильні. Кожна така собі Ксена — принцеса-воїн. Не зважаючи на об'єм книги, вона читається швидко. Стосовно нашого перекладу, то мені було нормально. Я не філологиня, тому в очі якісь помилки не кидались. Хочу подякувати перекладачці за примітки. Без них я б багато чого не зрозуміла. Половина стікерів моїх були саме на сторінках з примітками перекладачки 😊 буду читати наступну книгу, бо звісно ж, що ця закінчилася кліфхенгером.