Це вже друга книжка Дж. Сейнт, яку я прочитала (першою була "Гера") і від якої я в захваті. Мені дуже подобаються твори за мотивами античної міфології. Особливо недооціненими й схематичними в ній постають жіночі образи, над розкриттям яких дуже ґрунтовно попрацювала Дж. Сейнт. Мені заімпонувало те, як авторка переосмислила міф про Тесея, а також роль Аріадни в порятунку афінян від Мінотавра. В античній міфології він постає героєм. Для стародавніх греків-чоловіків, мабуть, не виглядало проблемою те, кого цей "герой" використав заради досягнення своєї мети, як зневажив і зрадив дівчину, яка кохала Тесея і довіряла йому. Дж. Сейнт пропонує новий, феміністичний, погляд на низку античних сюжетів, адже роман базується не лише на міфі про Мінотавра. На сторінках роману ми зустрічаємо багатьох античних богів, героїв і звичайних персонажів, які взаємодіють між собою й розкривають перед читачем різні грані своєї натури. Роман глибоко психологічний. Письменниця досліджує в ньому особливості стосунків між різними персонажами. Це, зокрема, стосунки між коханими, сестрами, батьками й дітьми, богами і людьми. Авторка навіть порушує проблему післяпологової депресії (на прикладі Федри). Мені сподобалося те, як письменниця вмотивовує вчинки персонажів їхнім дитинством (зокрема дитячими травмами), походженням, вихованням, світоглядом. Роман читається дуже швидко. Тримає в напрузі до останніх сторінок. На мою думку, він зацікавить не тільки шанувальників античної міфології, а всіх, хто любить глибокі психологічні сюжети - динамічні, яскраві, романтичні.

Читала автора «Аріадна», зайшло більше. «Гера» - 8/10.

Неймовірна книга! Спочатку я думала, що це буде легкий пригодницько-любовний роман, але вона виявилась набагато глибшою і цікавішою. Особливо сподобалось, що окрім феміністичної лінії, авторка ще й розвиває лінію про стосунки людей і богів. Я в захваті і щиро рекомендую!

Дуже сподобалася книга, однозначно рекомендую тим, кому також сподобалася Цирцея. Однак, кількість одруківок, беручи до уваги ціну, трішки засмучує. В одному речені у нас може вестися розповідь в жіночому роді, а після коми в чоловічому. Також неодноразово зустрічала зайві "лапки". Не сильно впливає на читання, але сам факт їх наявності...