Джеймс Роллінс

Ще жодного разу моя думка від книжки не стрибала із 5 до 3⭐️ Це було виснажливе читання.
⠀
Мені дуже сподобався задум: сюжет, всесвіт, динаміка на кожній сторінці і непередбачувані сюжетні повороти.
⠀
І я просто у захваті від усіх істот, які зʼявляються у кожній частині. Автор ідеально вписав їх у пригоди ГГ і звичайно ж чудово зобразив в ілюстраціях.
⠀
На цьому все хороше для мене закінчується🤷🏻‍♀️
⠀
Персонажі у мене не викликали жодних емоцій! Я навіть не змогла жодного із них уявити (чи не захотіла).
⠀
А сама історія…боже, ну яка ж вона довга! Мені здавалося, що вона не закінчиться ніколи. Це було найдовше читання, бо присягаюся, я просто мріяла, щоб вона скоріше закінчилась.
⠀
Перша половина книжки неймовірна крута🤩 а от далі…
⠀
Висновок такий — це пригодницьке фентезі на цей раз не для мене, реалізація підкачала🤷🏻‍♀️
⠀
Але, якщо ви любите повільне заглиблення в історію і неквапливе знайомство із новим світом, то обовʼязково спробуйте Беззоряна корона.

Дуже глобальне, епічне, різнобарвне фентезі з детально описаним світом, флорою і фауною, пантеоном богів.
У цій книзі було все, щоб мені сподобатися. Але не без але.

Для мене вона виявилась занадто. Занадто жорстокою, занадто довгою, занадто затягнутою і занадто сповненою страждань.

Спочатку це було вау. Детальні описи світу давали повне занурення у книгу, різноплановість героїв приємно вражала, поєднання жорстоких традицій і доброти героїв закохувала в історію.
Але десь ближче до середини книги, а вона велика, 766 сторінок, почали закрадатися сумніви.
Всі пригоди відбувалися за одним шаблоном. Герої йдуть, їх щось спіткає, хтось згадує давно забуту, але дуже вчасно згадану інформацію і все закінчується добре. Щоб у наступному розділі повторитися знов. Іноді це все розбавлялося смертями тварин, які віддавали своє життя задля добробуту героїв. І так по колу.

Герої начебто і непогані, начебто живі і зі слабкостями, але ні до кого не прикипаєш, ніхто не подобається насправді.
Ще й героїня, у яку напхали всього й трошки в придачу. Така собі темнофентезійна версія мері с'ю.

Антагоністи у цій книзі можливо комусь видадуться мало не геніальними і канонічними. Але мені було занадто. Оце на цих моментах мені фізично важко було читати книгу. Бо там ну реально пиздець.

І це все довго, безпросвітно, невідворотно і без хоча б найменшого хеппі енду.
А це тільки перша книга серії.
Продовження якої я читати не буду, бо дякую, наїлась.
Мене так не тригерило навіть від Макової війни.

В будь-якому випадку, книга написана добре. Просто я, мабуть, за більш лайтове і менш детально описуюче катування фентезі.
Втім, вірю, книга знайде своїх поціновувачів.