Джеймс Крюс

"Де людина сміється, там кінчається чортова влада"

Ви ж напевне бачили радянський фільм про Тіма Талера? Хлопчика, що уклав угоду із самим Чортом, ой, тобто паном Трочем і обміняв смій сміх на здатність завжди вигравати будь-які заклади. Та от, кажу із впевненістю - фільм зовсім не передає багатошаровість цієї книги.

Отже, Тім Талер - хлопчик, який рано втратив матір, а пізніше - і дорогого й близького йому батька. Натомість отримав мачуху та її сина, які, звісно, не любили Тіма і були обтяжені його присутністю. Хлопець потерпав від постійної нужди і мріяв просто наїстися солодощів. Можливо, через постійний тягар бідності, він і згодився на таємничу угоду із дивним і трохи страшним паном Трочем, обмінявши свій дзвінкий і заразливий дитячий сміх на талант завжди вигравати будь-які, навіть безнадійні, парі. Здається, що таке сміх? Чи потрібен він людині, яка може мати відтепер все, що завгодно? Та виявляється, людина не цінує, зазвичай, найпростіших речей, які має, а втративши - готова віддати що завгодно, аби повернути... Тім вирішив покласти своє життя на те, щоб отримати сміх назад. В цьому йому допоможуть випадкові зустрічні, нові добрі друзі та намагатимуться заважати підступні прибічники пана Троча.

Книга видалася мені як мінімум, підлітковим, а то й цілком дорослим читанням. Історія тримає в напрузі, і до самого кінця зберігає інтригу, проводячи читача все новими ускладененнями і неочікуваними поворотами сюжету. Але найголовніше - ця книга - про гроші, економку, бізнес, договори та порядність. Автор показує, як діє "клятий капіталізм", відкриває принципи побудови бізнесу, шукає лазівки в договорах, змушує працювати мозок. Всі бізнес-процеси відбуваються в рамках закону, але із застосуванням підприємницького хисту та хитрості. Герої грають в гру, правила якої задані заздалегідь, але нюанси якої не прописані. Кожен з них намагається зберегти свій виграш або виграти, і дії ці часто красиві, інколи навіть віртуозні. Бізнес, політика, гроші. Людські почуття, довіра, дружба. Все це класно переплелося, змушуючи переживати та співчувати, навіть якщо знаєш, як все закінчиться.

Окрема приємність - ілюстрації Надії Міцкевич. Мені вони дуже класно підкреслюють таємничість цієї книги.