Наскільки я ще ніколи не занурювалася в історію, наскільки не переживала всі емоції героїв. Наче сама переживала, наче сама недосипала і мала тисячу думок і діру в серці.
Я рада, що читала поступово, по одному-двох розділах, переживаючи за героїв, більше, чим за себе.
Я люблю читати В них все стало ідеально і стало вони жити довго і щасливо, але спочатку все як раз йшло все, і навпаки: сварки, агресії, тривога, ігнорування, overthinking. Того після кожного прочитаного розділу я думала: «Чи справді вони колись стануть щасливі разом?»
Але коли з’являлися маленькі спільні моменти: погляди, доторки, просто присутність героїв поряд – я ловила ці моменти, як росу, раділа кожному налагоджуванню спілкування, а потім і відносин.
Тож, ця книга стала одною із моїх найулюбленіших книг. Вона йшла легко, просто (хоч і постійно сумувала через те, що все не йшло добре). Але кінець просто нагрів моє серце і душу. Після останніх рядків я з дурнуватою посмішкою думала «Як же я хочу продовження.» Продовження цих підлітків, які досліджують себе, одне одного і світ навколо, іноді протистоячи йому.
Ставлю мільйон/10, обов’язково всім раджу прочитати. Ще й знати, що це написала українка – стає ще приємніше, що нарешті український ринок квірної літератури починає розширятися 🤲