Даріо Левантіно

Якщо ви нічого не чули про комісара Каттані (серіал "Спрут"), а Коза Ностра для вас у кращому випадку є назвою парфумованої води для чоловіків, вам точно треба прочитати цю книгу. А якщо ви, як і я, про ці поняття принаймні чули, то просто почитайте, щоб згадати ці пекельні 80-ті і вчергове переконатися, що усі країни переживали драматичні події. То ж надія є і для нас. Про що? Книга написана від імені собаки. Цього безродного собаку "всиновив" суддя Фальконе — безкомпромісний борець з міжнародною сицилійською мафією. Тому книга у простій формі (а собаки зарозумілістю не визначаються, то ж усе пояснюють доступно) унаочнює складність та інколи безперспективність боротьби з організованою злочинністю. Але також і розповідає про звичайне життя. "Хай там як, попри полегшення з приводу нової домівки, жилося мені невесело: мене мучило почуття провини, я відчував на собі відповідальність за те, що сталося, — нехай і не безпосередньо! - і таким чином у мені виникли жага справедливості й неприйняття до всіх видів насилля". То ж ці двоє знайшли одне одного. У вступі до роману Марія Фальконе, сестра судді, зазначає, що це, насамперед, книга про дружбу. Я б ще сказала — вірність. Вірність до останнього подиху. І не лише одне одному, але й справедливості. Бо головне - не перемогти, але подолати свій страх та здобути мужність. Зворушлива історія, що не залишить вас байдужими. Рекомендую.

Анонім