Книга Дар'ї Новицької перевершила всі мої сподівання, вона неймовірна, читається легко та дуже цікава. Головна героїня принцеса Ясміна, вона сильна, вольова, мудра, мужня, войовнича, владна, нескорена, вільна, смілива та непереможна. Читаючи роман я просто нею захоплювалася, наскільки вона хотіла зробити свої володіння та життя простих людей кращим, якісним та процвітаючим, та без війни. Дуже хотілося б в своїй країні мати таку нескорену жінку-воїна, яка як героїня здолає всі випробування, і вже коли не було надії, їй завжди приходили на допомогу. Дуже сподобався образ Ясміни, як в часи, коли правили лише чоловіки, вона пройшла не легкий та тернистий шлях до влади, коли її королівство Еверластінг занепала і чекало на війну. Принцеса під загрозу ставила своє життя, але йшла поряд своїх людей, свого народу та своїх воїнів. Як вона завойовувала повагу чоловіків, любов народу та підтримку інших королівств. Як вона приймала рішення всупереч і ніколи не відступала від своїх рішень знаючи їх наслідки. Ця історія дає надію та сили, що у наш час війни, треба бути сильними та хоробрими, однозначно вірити у перемогу та не поступатись ворогу. Фінал мене приголомшив, дуже хочеться продовження про Ясміну, хотіла б знати, як складеться її доля, чи знайде своє кохання, чи назавжди залишиться вільною?! Дуже шкода, що не було кохання, шкода Алгоя Брена та красунчика лорда Фредеріка Дальнора, якщо навіть буде продовження... але без них? Пташко.....