КотологСкладна книга. Місцями вона робить боляче, місцями дратує, бо надто багато слів зосереджені на любовних переживаннях. Інколи історія чужа, але в той же час така знайома. Зараз навряд чи доцільно її рекомендувати, бо у нас своя війна і читати про чужу це як роздирати незагоєні рани. Але якщо вам в цілому цікаво читати про війни світу, то зверніть увагу на "Половину жовтого сонця".
Анонім
Я довго думала як написати відгук, бо ця книга мені дуже сподобалась, і хочеться написати такий відгук, щоб і вас зацікавити) Отже, нігерейські підлітки закохуються один в одного та вважають, що їх кохання буде тривати завжди і бути їм разом до кінця життя. Після закінчення школи і вступу в університет, через страйки студентів та викладачів вони вирішують їхати підкорювати Штати та Англію окремо один від одного і їх шляхи розходяться на багато років. Обоє намагаються вижити та стати на ноги в нових країнах. Дівчина починає вести блог про расові проблеми асиміляції в Америці, а хлопець стає нелегалом в Англії. Згодом, через кілька років обоє повертаються до Нігерії, додому, чи зустрінуться вони знову, яка зустріч може бути після всього пережитого, і як далі складеться їх життя? В книжці підіймаються питання гендерної дискримінації, культурні та расові відмінності країн, а також соціальні та політичні проблеми асиміляції. Загалом книжка про любов, дружбу, вірність, цілеспрямованість, мізогінію та черствість тих, хто багатший. Я дуже рекомендую цю книгу
Анонім
Світ мовчав, коли нас вбивали Історичний роман, що ґрунтується на реальних подіях. І знову мене тягне саме до таких жанрів — коли не розумієш, у який момент закінчується політ фантазії автора й починається реальність. Ця книга в багатьох моментах стала для мене настільки особистою та автобіографічною, що час від часу доводилося її відкладати, щоб пережиті емоції трохи відступили. Події розгортаються навколо кінця 60-х — початку 70-х років в одній із країн колоніальної Африки, яка бореться за свободу й незалежність. Людей об'єднує спільна ідея, і водночас — нерозуміння з боку інших африканських етнічних груп. Ігбо стають своєрідними вигнанцями на власній землі. А Нігерія намагається придушити зародок майбутнього повстання, але їй це не вдається. Це можна назвати громадянською війною, що втрутилася в долі десятків тисяч родин. Історія подається з погляду кількох героїв, які брали активну участь у створенні незалежної держави Бiaфра. Оденігбо й Олана — освічені викладачі, які за будь-яку ціну вірять у перемогу біафрійців. На їхньому шляху — злети й падіння, смерть і надія, кохання й зрада, почуття обов’язку й особисте щастя. Цікаво спостерігати, як змінюються персонажі впродовж розповіді й ким вони стають наприкінці. Війна нікого не залишає незмінним. Сестра Олани — афроамериканка Кайнене — закохується в білого англійця Річарда. Вона багата, вільнолюбна й зухвала. Річардові доводиться неабияк постаратися, аби привернути її увагу. Недожурналіст, що покинув роботу, намагаючись написати книгу про африканську реліквію, знайдену в одному із селищ. Після вторгнення нігерійських військ він кардинально змінює тему своєї роботи. Головна фраза, яка пронизує весь сюжет і щоразу звучить з іще більшою тугою й розпачем: "Світ мовчав, коли нас вбивали." Саме так буде називатися незавершена книга чоловіка, справу якого згодом переймає хлопчик Угву — звичайний слуга Оденігбо, що, попри свій юний вік, дуже рано подорослішав. Глибоко, захопливо, чесно.
Анонім
Та отримуйте інфо про новинки й події в книгарнях
