Чак Поланік

Єдина радість в цій книзі — це те, що в ній лише 250 сторінок великим шрифтом.

Книга про людину, яка не вистояла під натиском життя і руйнувала все навкруги в якості протесту. Викликала лише відразу до ідей автора.

"— ти бився не зі мною, ти сам це визнав. ти бився з усім, що ненавидиш у своєму житті."

це було дуже дивно, з перших сторінок і до післямови в кінці. кожне речення збивало з пантелику, а кожен наступний розділ все глибше закопував у відчуття відірваності від реальності. не можу сказати, що це мінус книги, скоріше навпаки плюс, який треба зрозуміти. я не стала фанаткою чака поланіка, і навряд прочитаю ще щось від нього, проте цей твір дуже потрапив в настрій.

сюжет знайомить нас з чоловіком, який страждає від безсоння. він має дивне хобі — ходити на групи підтримки і плакати, вивільняючи таким чином негативні емоції і знаходячи в цьому розраду. одного дня він знайомиться з тайлером дьорденом, і ця зустріч повністю змінює його. разом вони відкривають бійцівський клуб, і починається організований хаос.

ця книга цікава тим, що ви абсолютно не розумієте, чого очікувати далі. куди поверне сюжет, що будуть робити персонажі. люди приходять в бійцівський клуб, бо там кожен чоловік — це просто чоловік. не важливо яку посаду він обіймає в реальності, не важливо скільки в нього грошей, не важливо нічого, крім того, що сьогодні йому доведеться битися. і сьогодні він стане по-справжньому вільним.

перше правило бійцівського клубу — не говорити про бійцівський клуб. але кожного його учасника видно: вони побиті, в них іскри в очах, вони готові творити хаос, вони побачили суть людського життя, вони — ніщо. лише 6 пар одягу і 500 доларів на похорон.

ця книга багата на цитати, і це мені сподобалось. але вона залишає після себе дуже дивні враження. не впевнена, що раджу вам її читати, але точно раджу подивитися фільм, він дуже пасує до книги і є прикладом дійсно якісної екранізації.

Книга про те, як двоє чоловіків, будучи розчарованими повністю в цьому світі, вирішили його руйнувати вщент, від простої зневаги і приниження до терористичних актів - це й було сенсом їх життя.

Можливо книга мала якийсь ще сенс, але я побачила в ній лише відразу, настільки негативні і не приємні герої, ситуації та в цілому книга мені зовсім не сподобалась.

Я її давно читала, думала може тепер зрозумію її, але ні, це друга книга автора і друга книга викликає у мене відразу.

Я зовсім не розумію творів цього автора, а прочитавши «Чарівна ти» більше його не візьму.