Бернард Шоу

Цю книгу я читала у електронному форматі. Мені було цікаво. Була цікава тема про мовлення, а також ідея перевтілення простої дівчини у елегантну даму. Хотілося, щоб у книзі більше показали суконь та прийомів, але книга не про це. Важко мені сказати, про що вона, але мені здається, що цю книгу варто прочитати. Це класика, тому ось так. Справа в тому, що ці лорди не розуміли дівчини, яку і так сім'я викинула. Вони ставилися до неї, як до всіх інших, коли мали ставитися до неї, як до доньки, оскільки вони виховали її.

Хотілося почитати щось миле та романтичне, але знайшовся лише примірничок «Пігмаліона» з квітковою обкладинкою.
Хай простять мене прихильники творчості Шоу, але враження таке, що прочитала «прадіда» сучасних ромкомів. Така собі історія перетворення гидкого каченяти з легким нальотом шовінізму.
Головна героїня мені не сподобалась, як і решта героїв) Сюжет теж, хоча я вперто намагалася тримати в голові, що книгу написано понад 100 років тому, і для свого часу вона була прогресивною.
А от жанр п’єси мене досить зацікавив.

Дана книга у форматі п'єси була для мене дуже цікавою та незвичною, тому що формат п'єси був для мене новинкою. У книзі розповідається про бідну дівчину-квіткарку, яка продавала квіти на площі біля театру. Там і розпочалась ця цікава історія. Дівчинка погано розмовляла, ковтаючи літери та неправильно вимовляючи слова. Щоб виправити ситуацію і мати змогу працювати у квітковому магазині, вона звернулася по допомогу до професора фонетики Генрі Гіґінса, який врешті-решт погодився їй допомогти та сказав, що зробить з неї справжню леді.