Бал Кабра

Спортивний любовний роман.
Щось середнє між «І зійде крига» і романами Гейзелвуд, бо дуже схожі сюжетні повороти.

Незважаючи на те, що мені історія сподобалась, сказати особливо нема що. Це доволі рівна по емоціям книга, чудово, щоб відпочити і відключитись від стресу та негативу.

Чоловічі персонажі знов таки солодкі булочки – адекватні, дорослі, говорять через рот і емоційно зріліші за головну героїню (сюрпрайз). Вона ж трохи з прибабахом, а точніше з проблемою близькості, гостра на язик і пручається своєму щастю. І добре, що головний герой терплячий завойовник, бо мені уже хотілось її потрусити і крикнути «отямся, жінко!»

Лиходій тут не такий цікавий як в «І зійде крига», та й зустрічається не часто на сторінках історії, як і спайсі сцени, доречі.

Що прикольно, так те що в кінці є перші розділи наступної книги про одного з друзів головного героя. Щось по типу Люсі Скор або серії «Twisted» – самодостатні історії але персонажі повторюються із книги в книгу.

Книга на тверду 4 з 5 без емоційних гойдалок.