Ава Рід

Трагедія «Леді Макбет» вразила мене глибиною образу головної героїні. Вона постає сильною, амбітною та безжальною жінкою, яка штовхає чоловіка на злочин заради влади. Проте згодом ми бачимо, як її душу роз’їдають муки совісті та внутрішня порожнеча. Мені сподобалося, що автор показав, наскільки руйнівними можуть бути жадоба й гордість. Образ Леді Макбет нагадує: прагнення влади за будь-яку ціну призводить до трагедії. Цей твір залишає сильні емоції та змушує замислитися над моральним вибором людини.

Анонім

Ця книга - як занурення в темне озеро: глибоко, тривожно, красиво, і незрозуміло - в який момент втратиш дно під ногами. Атмосфера темної академії, фольклорної міфології та психологічної гри з розумом читача створює насправді унікальний досвід. Це не просто фентезі - це метафора, сон, загадка, в яку хочеться (або доводиться) вдумуватись. Стиль Ави Рід складний. Ти читаєш 5 хвилин, а потім ще 10 - відпочиваєш, не тому що нудно, а тому що інтенсивно. Кожне речення наче несе підтекст, кожна дія може бути символом. Іноді моторошно, іноді - дуже боляче, іноді - глибоко. Книга точно не для всіх. Якщо ви шукаєте динамічне фентезі з простим сюжетом - проходьте повз. Але якщо вам подобається темна атмосфера, багатошарові образи, філософські підтексти та тексти, які вимагають зосередженості - «Дослідження утоплення» зачепить. Особисто мені книжка не дуже «зайшла» - можливо, не мій жанр. Але я точно розумію, чому вона подобається іншим. Це книга, яку можна або покинути на першій третині, або потім ще довго обдумувати після фіналу.

Анонім

Неймовірно цікава та захоплива історія, з готичною та темною атмосферою, яка повністю занурює та переносить тебе у вир подій. Все починається доволі просто. Молода студентка архітектурного факультету, Еффі, виграє у конкурсі і отримує змогу поїхати реконструювати будинок родини свого улюбленого (вже мертвого) письменника Мерддіна. Проте вже на місці зустрічає юнака, Престона, студента літературного факультету, який хоче довести, що найвідоміший письменник - шахрай. Сюжет є доволі неспішним, з детальними описами краєвидів, старого маєтку, моря. Книга нас занурює в місцеві легенди та застороги. А головні герої таємно та обережно пробують вивідати таємниці. Щось в Янто (сині Мерддіна) насторожує Еффі, а дружини письменника не висовує носа і невідомо чи вона взагалі існує. Книга дуже класно поєднує нуарний детектив з фентезійною лінією. Адже ходять легенди, що Король фейрі шукає та викрадає собі наречену. Тому варто носити з собою щось срібне та бути обачним. Розвʼязка історії захоплива і трішки неочікувана. Цікаво спостерігати як Еффі та Престон досліджують старі щоденники та листи Мерддіна. Як Еффі змінює свої погляди щодо особистості письменника. Що те, яким вона його уявляла було зовсім не таким. Як крок за кроком всі пазли складаються і правда виходить назовні. Але що вона може спровокувати за собою? Еффі, на початку показана доволі сором'язливою, тихою і боязкою. З дитинства вона страждає на нічні жахіття та видіння. Дівчина боїться, що одного дня вона зустріне справжнього Короля фейрі. Познайомившись з Престоном, Еффі отримує шанс стати жінкою, статтю якої опублікують. Заради правди та знань вона готова на шалені речі і цим надихає і захоплює. Вона росте як особистість і готова боротись за свої права та можливості. Любовна лінія ніжна і повільна. Від недовіри та ділових стосунків, вона розвивається в щось більше. Престон ерудований та цікавий хлопчина. Разом з Еффі вони є чудовою командою Сюжет першої книги є цілком завершеним, але цікаво що спіткає героїв далі.

Анонім