Ава Рід

Як тільки відкрила книгу, на мене одразу навалився важкий текст. Не в плані, що там було щось не зрозуміло, навпаки, все ясно, але дуже вичурно. Це не мінус, навпаки, вміння так красномовно описувати, заворожує. Але не для мене. Перша частина книги дуже нудна. Головна героїня теж не захоплює. На початку книги мене трохи збили спантелику дві суперечливі речі, як от дискримінація жінок в літературі та жінка-бібліотекарка. Пів книги мене просто розпирало від того, як же довго тягнуться події. Був момент, коли я відклала книгу на місяць і заледве знову взяла її в руки, лише через те, що я хотіла її дочитати і, можливо, змінити свою думку.

І так і сталось. Моя думка про книгу покращилась. Хоч я і передбачити всі плот-твісти було дуже легко, але друга половина книги стала дуже цікавою, захоплюючою. Інтеракція головної пари не могла не викликати в мене усмішки, вони неймовірно милі. Окремо хотіла б сказати, про те, який чоловічий герой неймовірний. Він милий, добрий, ввічливий, сповнений поваги і обережний. Мій топ один серед книжкових чоловіків на момент.

Хочу окремо відзначити ріст головної героїні. Від затурканої дивачки, до впевненої і сміливої дівчини, що нарешті може захистити себе, а не плакати мамі в слухавку.
Особисто моя думка, що книга непогана. Але дуже повільна, хоча від середини стає цікавою, і навіть змусила мене переживати за персонажів.

5 зірок, бо мені сподобалась друга половина книги. Навіть, розуміючи, чому перша частина така затягнута, показуючи переживання героїні, її страхи, образи, бажання, думки і мрії. Можливо час для неї йшов так само довго, як для мене, коли я ледь читала ті вичурні речення, змушуючи свідомість ковтати їх, і навіть не вдумуючись. І це не завадило мені розуміти, що відбувається і відчувати героїню. Втім, можливо, це в силу того, що там все крутиться навколо літератури та письменництва, ну і любов'ю Еффі до читання, звісно.
Чоловічий герой пусічка, Еффі до кінця книги стала також мені подобатись. Антагоніст взагалі, якийсь лузер.
I'm done 👌

Ця книга стала для мене вкрай суперечливою. Від анотації очікування були дійсно високими, може в тому і була проблема... Я очікувала дарк академію, наповнену містичною атмосферою та яскравими героями, які закарбуються в серці. І не можу сказати що отримала це... Академії там було буквально перші кілька сторінок, далі події відбувались в таємничому маєтку. З одного боку, я була заінтригована протягом книги, цікаво було до чого все йде, чим закінчиться, але з іншого боку, це не дуже допомогло мені справді полюбити книгу. Місцями було нудно і я продиралась крізь текст. Багато чого було описано поспішно, склалось враження що історія мала бути довшою, щоб закрити усі сюжетні лінії....

- Я кохатиму тебе до загибелі, — мовив Король Фейрі, змахуючи з моєї щоки пасмо золотавого волосся.
- Твоєї чи моєї? - запитала я.
Король Фейрі не відповів.

Приголомшливо. Ґотично. Геніально.
Немає нічого кращого ніж готичний роман, написаний жінкою. Тим більше, що тут ще є нотки фентезі та літературного детективу.
Багато хто зауважує, що початок дивний, але я так і не зрозуміла, чому. Може, тому що це написано у стилі класичного ґотичного роману? Але це прям моє. Боже, мене аж трясло від захвату, і я не хотіла випускати книжку з рук.
А ще я одразу зарелейтилась з головною героїнею на ґрунті стосунків з мамою. Ох, Еффі, я ніби пройшла увесь сюжет разом з нею, настільки вона виявилася близькою та зрозумілою для мене.
Атмосферність роману просто зашкалює! Як добре прописано антураж, ти ніби відчуваєш запах моря, солоні бризки, вітер, що ламає дерева, дощ, багнюку під ногами, бачиш будинок, що розвалюється на очах, Короля Фейрі, що причаївся у лісі — цілковитий захват!
Книга здається абсолютно цілісною, я не знаю, наскільки потрібна друга частина і що там буде, але чекатиму

Завершила читати «Дослідження утоплення», і це тепер безсумнівно одне з моїх улюблене фентезі. Книга стала справжнім попаданням в мої смаки – тверда десятка з десяти. Тут є все, що я люблю: атмосфера академії, багато фольклорних елементів, сильні і яскраві персонажі, зокрема головна героїня, яка вражає своєю глибиною.

Мова твору неймовірно красива та поетична, кожне слово ніби продумано до дрібниць. Через символізми та образи чудово розкривається основна проблематика книги, що дозволяє не лише насолоджуватися сюжетом, а й замислюватися над важливими питаннями. Особливо вражає, як авторка майстерно проводить паралель між особистою драмою героїні та справжнім фентезійним монстром, додаючи глибини і багатозначності історії. Це саме той випадок, коли книга залишає після себе довгий відгомін у серці.

Цитати книги: "Не обов'язково бути прихильником того, чому приділяєш свій час. "

Це не просто книга, це подорож у світ, де межі між реальністю та казкою розмиваються, а кожен крок може привести до невідомого. Історія Еффі Сеєр, талановитої студентки-архітектора, яка живе у світі видінь та легенд про Короля Фейрі, стала для мене справжнім відкриттям. Я не очікувала, що ця книга настільки захопить мене, адже навіть не пам'ятаю, як вона опинилася в моєму списку бажань.

І, звичайно, не можна не згадати про любовну лінію, яка стала для мене приємним сюрпризом. Престон Хілоурі, загадковий та неоднозначний персонаж, став для Еффі своєрідним "стовпом реальності", допомагаючи їй розібратися у власних видіннях та легендах.

Авторка майстерно грає з сприйняттям читача, даючи можливість сприйняти все, що відбувається, як правду, або ж знайти раціональне пояснення кожному містичному явищу. Ця неоднозначність робить книгу ще більш захоплюючою та змушує задуматися над природою реальності та віри.

Коли бралась за цю книгу , побачила дуже багато схвальних відгуків та високі рейтенги . Але на жаль , книга мені не дуже зайшла - можливо не мій жанр . Книга в жанрі дарк-академії і це була перша книга такого жанру в моїй бібліотеці- мені дуже важко сприймалася якась магія та містика , при цьому герої їздять на машинах , існують багато благ цивілізації . Загалом написана книга гарно , не затягнуто , події доволі швидко розвиваються. Розвʼязка була взагалі неочікуваною , а остання сторінка книги змусила згадати всю книгу і замислитись : а чи все вірно я зрозуміла ?

Загалом непогано , для мене - на один раз . Подивимось , що нас очікує у другій частині

Еффі звичайна студентка, яка вирушає в Нижню Солтню та тільки, чи вибереться вона звідти… «Настав для тебе час або потонути, або виплисти» 🌊
«Досить чекати, що тебе хтось врятує, тільки ти сама можеш себе врятувати» 🛟 каже їй голос у голові. Дівчина для себе розкриє де брехня, а де правда.
А єдиний ворог море 🌊
Ця книга права жінок на письменництво. Про хоробрість, розум та слабкість жінок.

Ця книга захопила мене з перших сторінок і тримала у своїй водяній пастці до самого кінця.
Автор майстерно переплітає елементи психологічної драми, детективу та тривожної казки, та створює історію, від якої неможливо відірватися.
На кожній сторінці невловимо відчувається, що ви перебуваєте на краю між реальністю і чимось містичним. Опис води, її потужності та таємничості, створює відчуття, що вода тут не просто тло, а повноправний персонаж.

Книга тримає в напрузі — захоплює від початку до кінця. І хоча історія рухається плавно, подібно до річки, кожен новий поворот сюжету дивує, і змушує вас гадати, що ж відбудеться далі. З кожною сторінкою з'являється все більше таємниць, все більше питань, чи насправді це все чи просто примарилось...

Якщо ви любите темне фентезі — вам варто прочитати цю книгу.Якщо вам подобається занурюватися у таємниці і розкривати їх на сторінках книги-вам варто прочитати цю книгу. Якщо ви полюбляєте історії з напруженою атмосферою та загадками, які занурюють у незвіданий світ - вам варто прочитати цю книгу. Якщо вам подобаються книги де між реальністю і містичним світом є лише тонка грань - вам просто необхідно прочитати цю книгу!

Загальні враження непогані ) книга, як на мене, трохи незвична і загадкова, з атмосферою холодного моря, лісу та дощу ) Спочатку читалася важкувато, але орієнтовно після 100 сторінки все стало зрозуміло і цікаво )

«Все довкола прекрасне лише тому, що не вічне»
⠀
Бачу слово «фейрі» - купую.
⠀
Бачу словосполучення «Король фейрі» - закохуюсь.
⠀
Еффі – єдина дівчина на факультеті архітектури (і це створює їй дуже багато проблем).
⠀
Із самого дитинства вона відрізнялась від інших. Вона вірить у місцеві легенди, казки та міфі. Вона бачить речі, яких не існує (як їй сказали). І вона всім серцем обожнює твір «Ангхаред» відомого письменника Емріса Мерддіна.
⠀
Еффі несподівано отримує шанс наблизитися до творчості Мерддіна. Близькі покійного письменника оголошує конкурс на перепланування родинного маєтку. І наша героїня його виграє.
⠀
Читаючи опис маєтку, відчуваєш запах моря, пилу, гнилі, руйнування і відчаю.
⠀
З кожною новою сторінкою душею відчуваєш цю похмуру історію таємниць, містики і наближення біди.
⠀
Сюжет проникає під самісіньку шкіру, а романтична лінія знаходить місце у серці.
⠀
Це твір про віру у себе, про силу духу, про сміливість та відданість.
⠀
Сподобалось все, але фінал трошки все ж змінила би (проте це незначний мінус).
⠀
Проковтнула за декілька днів і тепер раджу всім.

Мені надзвичайно сподобався сетинг - трохи готично, трохи містично, сама ідея дійсно непогана, але виконання ☠️
Книга насправді невеличка, але як ж довго вона читалася... Стиль авторки дуже важкий, ти читаєш 5 хвилин, а потім ще 10 хвилин хочеться відпочивати, навіть не дивлячись на те, що тобі дійсно цікаво що буде далі

Я зовсім не розумію, чому багато хто відносить цю книгу до тропу academic rivals to lovers, бо тут не було ніяких rivals, та і lovers було притягнуто за вуха. Романтичні стосунки між головними героями розпочалися не через події книги, а тому що авторка вирішила, шо ну ось тепер вони кохають одне одного 🥲
Взагалі, у героїв був неймовірний потенціал для розвитку, як особистого, так і як пари, але вони так і залишились напівпласкими. Якщо порівняти Еффі та Престона на початку та наприкінці - Еффі, здається просто навчилась іноді казати ні, а Престон не змінився взагалі 🙃

Фентезійна складова більшу частину книги сприймалася більш-менш нормально, ти просто очікував поки сюжет доповзе до пояснень, але наприкінці під час обгрунтування весь ми отримуємо тільки ще більше питань і дуже слабкі пояснення

Чи варто взагалі витрачати час на цю книгу? Не дивлячись ні на що, я б все одно сказала що так, варто як мінімум спробувати. Але не будьте як я - я разів 10 хотіла її закинути і та і не закинула, бо не люблю залишати книги недочитанними, не сподобається - краще витратити цей час на іншу книгу, яка принесе більше Вам задоволення

Це моя перша книжка в досить атмосферному жанрі «темної академії». 😌
І я з головою занурилась у світ старовинних легенд і загадкових подій!

“Головна героїня, Еффі Сеєр, отримує можливість навчатися в престижному університеті, де стикається з моторошними таємницями, які оживають зі сторінок міфів.”

Книжка прям чудово передає готичну атмосферу, а стиль авторки легкий і дуже поетичний.
Мені справді сподобались головні герої, вони такі різні але в той є час схожі. Їхні погляди і міркування змушували мене замислюватися все більше і більше над тим що відбувається.
Тут є все: інтриги, магія слова, захопливі дослідження та напруга, що тримала мою увагу до останньої сторінки.
Я однозначно планую перечитувати цю книгу ще раз! 🤍🌊