Написано захопливо і ненав’язливо, але майже кожна сторінка містить речі, над якими хочеться задуматись. Хоча перед цим варто ознайомитись з тригерами і зважати на те, що ця книга більш складна і глибока (а разом із тим й відвертіша, часто у неприємному сенсі), в цілому як і вся творчість Муракамі. Тому ви або захоплюєтесь, або ненавидите це. Єдиний мінус це мізогінія автора, але це очевидно, зважаючи на азійський менталітет.
Анонім
Рід поєднує ліризм, казковість і фольклор з елементами психологічної драми. Авторка досліджує теми гендерної нерівності та важливості історій, які формують нас. Це не класичне фентезі, також важко назвати це зануренням в жанр «темної академії». Це історія запрошує читача розгадати таємниці не тільки старого маєтку, а й похмурого міфу, який його оточує
Анонім
Трагедія «Леді Макбет» вразила мене глибиною образу головної героїні. Вона постає сильною, амбітною та безжальною жінкою, яка штовхає чоловіка на злочин заради влади. Проте згодом ми бачимо, як її душу роз’їдають муки совісті та внутрішня порожнеча.
Мені сподобалося, що автор показав, наскільки руйнівними можуть бути жадоба й гордість. Образ Леді Макбет нагадує: прагнення влади за будь-яку ціну призводить до трагедії. Цей твір залишає сильні емоції та змушує замислитися над моральним вибором людини.
Анонім
Котолог
