Книга, від якої я не могла відірватися з першої сторінки. Книга, з якою сталася любов з першого погляду.
Розповідь ведеться від імені найвідомішої гейші свого часу Саюрі. Вона розповідає про свій нелегкий шлях, про всі розчарування та проблеми, які її спіткали, про кохання, яке вона пронесла через все життя, та про те, як стала легендарною гейшею Кіото.
Маленьку Чіо, як її тоді звали, продали на службу в будинок гейші, де вона мала старанно працювати та виплачувати свій борг. Та одного дня вона зустрічає джентельмена, який вніс в її життя сенс та ціль, і саме тоді розпочалось життя гейші на ім'я Нітта Саюрі.
Я отримала неймовірне задоволення, читаючи цю книгу. Автор прекрасно передав культуру гейш в Японії, так, ніби ти сам сидиш в чайному будиночку і спостерігаєш за їх мистецтвом спілкування. Гейша - це не тільки красива жінка. Це ціле мистецтво, яке починається від зачіски та макіяжу, і закінчується вмінням прикрасити собою будь-який захід. Це легендарні жінки, якими захоплювались і ненавиділи, якими бажали стати і яких хотіли вбити.
Про екранізацію.
Фільм вийшов чудесний, саме з нього я і дізналась про цю історію. Проте, якщо порівняти його з книгою, фільм вийшов більш романтичний і легкий. Багато моментів відсутні(і це зрозуміло чому), також не показали весь фінал. В книзі події більш насичені і жорсткі, також повість ведеться аж до старості головної героїні.
Цікавий факт.
В основу книги лягла реальна історія реальної гейші Мінеко Івасакі, в якої Артур Голден брав інтерв'ю. Проте після виходу екранізації вона подала позов на автора, через розголошення особистої інформації. Також вона написала книгу "Справжні мемуари гейші" де описала всю підноготну життя гейш.