Артур Гейлі

Події книги відбуваються у Маямі, детектив Малкольм Ейнслі затримує серійного вбивцю, котрий мав за хоббі - вбивство сімейних пар літнього віку, однак нажаль в анотації проспойлерили, що взяли не того, тому мені як читачу, залишається разом з детективом дізнатися хто ж це!

Скажу, що під фінальну частину, я все-таки отримала емоційний сплеск, через епізод з інцестом, який покривався😭Мені хотілося, щоб їх стратили як і Дойла!

Малкольм як герой дуже імпонує мені, такий собі чоловік з мудрим підходом до розслідувань, завжди пильний, лиш одне, що йому не вдавалося - уникати сварок з дружиною(. Мені сподобалось як автор чудово прописав головного героя🕵️. Ще мені дуже цікаве поєднання - колишній священник, який тепер працює в поліції й розкриває страшні вбивства, ще такого не зустрічала і знову ж таки автор логічно пояснює, чому була така радикальна зміна інтересів.

В книзі також піднімається питання релігії, що змушує задуматись не лише над сюжетом. Мені не сподобалось, що в анотації трохи розкрили карти, за це я прибрала одну ⭐️, оскільки, на мою думку було б цікавіше, коли зовсім нічого не відомо. А в загальному книга не погана.

Як перебувати в аеропорті, не знаходячись там?
Прочитати роман “Аеропорт” Артура Гейлі!

Автор справжній майстер виробничих романів. Здається, заради написання роману Гейлі десятиліття працює в тій чи іншій сфері, щоб відобразити всі процеси. Бо як ще інакше пояснити високу деталізацію та достовірність- я не знаю.

Окрім, чітко прописаних внутрішніх процесів аеропорту, автор не забуває про головну родзинку твору - трагедія, яка має ось ось статись.

Артур Гейлі описуючи події починає з абсолютних буденних справ героїв, які доленосним чином приводять сюжет до карколомної розв’язки.

Роман підійде абсолютно всім. Тут є елементи трилера, пригод, детектива і навіть дрібка романтики.

Ще одна книжечка, підібрана спеціально для відпочинку на єгипетському курорті.

Виробничий роман про роботу респектабельного готелю в Новому Орлеані.

Всього 5 днів із життя готелю, де показано роботу різних ланок - менеджерів, технічного персоналу, детективів, кухарів, шефа, офіціантів і навіть готельного злодія. Кілька сюжетних ліній - власника Воррена Трента, секретарки Крістін і заступника Пітера Мак-Дермотта і численних гостей.

Тут і любовна лінія, і детективна, і трагічна. Різні долі і люди - аристократи, дантисти, таємничий старенький дідусь, дрібні клерки, чесні герої і шахраї.

Описано настільки цікаво, що просто неможливо відірватися. Чудовий автор і прекрасна книжка.

Це історія незалежного готелю в Новому Орлеані St. Gregory та боротьби його керівництва за відновлення прибутковості й уникнення асиміляції в мережі готелів O'Keefe. ⠀
⠀
Це перший мій роман із нової серії КСД КУЛЬТREAD і я таки дочитати і склала своє враження.⠀
⠀
Читала книгу я тиждень - це дуже довго для мене, бо перші 300 сторінок були дуже монотонними і нудними для мене, я би точно скоротила твір чи додала динамічності.⠀
⠀
Оповідь ведеться протягом пʼяти робочих днів з понеділка по пʼятницю - і нам докладно покажуть всі нутрощі функціонування готелю. Не буду лукавити - багато чого цікаво дізналася, бо зупиняючись у готелі ми бачимо його очима клієнта.⠀
⠀
Більш менш інтенсивніше сюжет розгортався останніх 200 с., які я проковтнула за один вечір і саме це витягнуло книгу в загальному. ⠀
Хто любить повільний легкоплинний сюжет, думаю, вам сподобається.⠀
⠀
Готель на 1500-1800 посадкових місць - це як велика сімʼя, і подекуди неблагополучна, бо з-за кута вигулькують дрібні службові порушення, махінації, зловживання посадою, хабарництво, а то і відверто тяжкі злочини.⠀
⠀
Не без того, що тут є любовна лінія - і вона досить гармонійна і ненавʼязлива, головні герої і їхні характери розкриті більш ніж добре,моїми фаворит стали Пітер Мак-Дермомот і Крістіна Френсіс.⠀
Ну і звісно, божа кульбабка Альберт Веллс (я зразу ж розкусила його наміри).⠀

Найцікавішими для мене було два моменти:⠀
🗝️розповідь про юність Альберта і його участь у всій історії. Велика гордість і пошана до таких непримітних людей.⠀
🗝️облаштовання великих бенкетів в готелі і внутрішнє влаштування процесу “нагодували всі голодні роти“ молодим су-шефом Анде Ламʼє - це було вав😋😋 пекельна кухня.⠀
⠀
З одного боку, хочеться ще прочитати Аеропорт🧐🧐 Але не знаю, чи стягну)⠀

Книгу «Готель» Артура Гейлі я читаю вдруге, але так само, як і першого разу, вона викликає у мене лише приємні емоції. Чудовий стиль написання, захоплива історія, цікаві герої💭

Що ми маємо:
- п'ятизірковий готель у Новому Орлеані
- фінансові труднощі та важке становище власника
- багато непорядних працівників, які наживаються на постояльцях готелю
- чесного та наполегливого менеджера Пітера Мак-Дермотта
- декілька дуже цікавих головних героїв – у кожного з них своя історія, яка переплітається з іншими

Книга починає захоплювати увагу вже з першої сторінки. Незважаючи на те, що я знала про що ця історія, зовсім не хотілося відкласти її. Читалося легко та швидко.

Також хочу звернути увагу на оформлення. «Готель» входить у серію КУЛЬТREAD (яку, до речі, раджу вам придбати), тому обкладинка та форзац виконані у красивому стилі.

• Для справжнього готелю головне – гостинність. І догляд, якщо мешканець потребує його. Найкращі готелі починали саме з цього. На жаль, про це тепер надто часто забувають.

• Він уже звик до того, що готель – це вмістилище людських драм, які часто розігруються в усій своїй непривабливості перед очима в службовців.

• Він не мав настрою на люб’язності, дізнавшись того ранку, що зрада вміє всміхатися, а сердечність може бути маскою зневаги.

• Наскільки близька була тобі людина, починаєш розуміти тільки тоді, коли її вже немає.

• Завжди знаходиться сила-силенна причин для того, щоб чогось не робити. І дуже часто причини ці обґрунтовані. Ось чому так мало людей стають на захист того, у що вони вірять — або кажуть, що вірять.

• Час від часу треба зважувати, що тобі дорожче: те, чого ти хочеш, чи те, у що ти віриш.

🎧 Paint It Black – The Rolling Stones

Артур Гейлі один із авторів, хто має свій неповторний стиль. Письменник пише промислові романи.
Але не спешіть видкладати книгу - річ не про заводи (хоча переконана він би і про це написав цікаво).
Артур Гейлі обирає сферу праці - аеропорт, готель, поліція і пише про це роман!
Якщо описувати враження саме про цю історію, то для мене це було знайомство з автором і досить вдале.
Гейлі легко вводить читача в курс подій, між рядками додає опис роботи готелю і через вдалі діалоги знайомить із героями. Для гостроти додає інтригу, і не одну!

Не можу назвати роман детективом, проте загадки тут присутні.
Автор майстерно тримає інтригу майже до останньої сторінки!



Ніхто не вміє краще за Гейлі створити кіно в твоїй голові.

Купа ниточок веде до однієї важливої події.
Доленосної.
Багато людей можуть (чи не можуть?) вплинути на неї. І кожен із цих персонажів - особливий, із своїми проблемами і яскравими рисами.

Вистачає як дії, так і емоційного плану. За ті кілька годин життя Аеропорту, паралізованого снігопадом, що описав Гейлі, ти відчуваєш увесь спектр почуттів головних героїв, які виявляються до цього причетними.

Переживаєш подружню зраду, розрив, нову симпатію; дізнаєшся про вагітність і приймаєш рішення, як бути; віриш у справедливість, але натрапляєш на шахрая; зневірюєшся і думаєш про самогубство.

Історія захоплива й насичена, відкриває багато особливостей функціонування аеропорту. А тема вигорання на роботі зачепила найбільше.
Персонажів багато (тем для роздумів -
ще більше), але кожен з них, попри позитивні й негативні риси, дуже вже аристократичний.

Історія дуже реалістична, оскільки я чула коментарі від кількох справжніх працівників аеропорту, книгу цікаво читати до самого кінця.

Динамічний роман, із безліччю героїв (живих героїв, яких автор дуже майстерно прописав) та із неймовірним напруженим сюжетом. Окрема любов до палітурки, дуже гарна книга!

Повільний і напружений драматичний роман з нотками трилеру, що викликав у мене асоціацію з котлом, в який спочатко повільно накидують інгредієнтів, тоді все поступово і неспішно закипає, аж доки не почнеться справжнє інтенсивне бурління.

Масштабна і багатошарова історія, що по суті охоплює лише кілька годин подій - як буденних, так і надзвичайних.

Один вечір в аеропорту, коли надворі не найкращі погодні умови, що провокують певні ускладнення в його роботі - наразі ще не критичні.

Але за збігом мільйона обставин, навіть невеличкі проблеми наберуть надзвичайного значення. Героям доведеться приймати дуже складні рішення під тиском, і не всі з цих рішень будуть правильними.

Гачки зʼявляються поволі і завжди дуже раптово, тож навіть через низьку динаміку, читати геть не нудно.

🤔 Про роботу в умовах надмірного стресу

🤔 Про занедбані емоційні проблеми, що підштовхують до нездорових ідей

🤔 Про «ефект метелика», коли ігнорування дрібниць призводить до катастрофічних наслідків

🤔 Про моральні дилеми, що не завжди стосуються основного сюжету, але в загальній картині таки мають певну вагу

Та перш за все - про людей та їхню зацикленість на власних проблемах і неувагу до оточуючих.

Реалістичний і дуже напружений роман, що міцно тримає і має купу неочікуваних поворотів.

Багато персонажів, багато різних ракурсів, багато пазликів, що мають стати на своє місце, щоб склалася повна картинка.

Це книга для тих, кого не лякають надмірні деталі і тягучість оповіді. Бо розкачка дуже повільна, з глибинним зануренням в опис обставин, що передують сплеску, характерів і стосунків персонажів.

Та як на мене, без такої прискіпливої уваги до дрібниць було б складно освідомити все, що відбудеться далі.

Атмосфера тисне з перших сторінок, і передчуття чогось лихого зʼявляється задовго до натяків на те, що саме має відбутися.

Мені дуже сподобалась історія, хоча ближче до фіналу є певний перебір в драматичності в стилі голлівуду. Але все одно вийшло досить ефектно і емоційно.

Стрімка і інтенсивна історія з купою сюжетних ліній і інтриг. І коли вже здається, що авторові більше нема чим здивувати, він робить найвищу ставку.

Власник великого старого готелю у Новому Орлеані на межі банкрутства.

За пʼять днів він втратить свій готель, в який вклав усю душу. Якому присвятив все життя, окрім якого він не має абсолютно нічого.

А ще за ці пʼять днів у готелі відбудеться низка злочинів, закрутяться і розвʼяжуться нові інтриги - від особистих до глобальних.

Хтось помре, хтось переживе серйозні потрясіння, хтось назавжди радикально змінить погляди на життя.

Хтось отримає винагороду.

Тут так багато шарів і сюжетних ліній та поворотів, що часом навіть важко за ними встежити. Тим не менш, автор знаходить час для помірного занурення у внутрішній світ героїв, тож історія достатньо глибока і дуже масштабна.

Не скажу, що таємниці приховані надто глибоко, майже всі вони очевидні, як і їхня розвʼязка. Навіть найбільша інтрига майже на поверхні, хоча може то тільки на мій погляд.

Але головний акцент тут не на подіях, а на мотивації і ході думок персонажів. І автор висвітлює це майстерно, надаючи героям максимального обʼєму. Вони всі мають свої достоїнства і недоліки, жодної ідеалізації. Як у справжньому світі.

Ці пʼять днів описані ледь не в реальному часі, дуже деталізовано і з усіх ракурсів. Коли читаєш, здається, що особисто все це проживаєш.

Та як я вже казала, яким би передбачуваним сюжет не видавався, автор добряче похитне його напрокінці. І градус напруження тоді неочікувано сягне найвищої межі.

Твір неймовірний, однозначно рекомендую до читання. Книга поглине і не відпустить до останньої сторінки.