Анна Нечіпуренко

Перша частина книги наповнена тонким естетичним гумором та складається з коротеньких яскравих історій. Місцями дуже інтимних) Друга частина - більш драматична, так як написана під час евакуації. "Бути щасливими, коханими, здоровими, задоволеними життям - також звичка", - пише авторка у фіналі. Так от вся ця книга, про особистий неідеальний шлях Анни до цієї звички. Дуже оголена сучасна література. Таку книгу приємно дарувати,так як кожна зрозуміє і отримає задоволення від прочитаного.

Анонім

Саме цю книгу взяла б на безлюдний острів, як ідеального співрозмовника, як смачний десерт для роздумів, як ліки від нудьги... Це эмоційне ностальжі-кафе, клуб анонімних мрійників та машина часу для подорожей по моментам власної пам’яті...

Анонім