Я в захваті, стільки емоцій, вона найкраща книга що я читала в цьому році! Вісімнадцятирічна Доніс Фонтейн вступила до університету, хай не до омріяного Університету Мічиґану, але що поробиш. Вона грає в хокей, любить ранкові пробіжки, обожнює свою найкращу подругу Лілі… Словом, живе власним життям, не те щоб геть безтурботним… …проте її світ руйнується, коли містечко збурює низка загадкових убивств. Доніс — у вирі смертельно небезпечного розслідування.

Це не просто детектив про серію вбивств. Це глибока, болюча й дуже жива історія про ідентичність, лояльність до своєї громади та складний вибір між правдою і безпекою. Доніс Фонтейн — героїня, якій віриш: розумна, вразлива, вперта й смілива. Її внутрішня боротьба часто сильніша за зовнішню небезпеку. Мені особливо відгукнулося те, як авторка делікатно вплітає теми залежностей, насильства й міжкультурної напруги, не перетворюючи роман на «чорнуху». Тут є і напруга трилера, і ніжна романтична лінія, і потужний соціальний підтекст.