Андрій Сем'янків

Наскільки тонкою є грань між добром і злом і що стає відправною точкою для людини, яка обирає одну зі сторін?
Чи можна виправдати свої погані вчинки тим, що ти їх робиш заради добра ближнього?

Так багато питань моралі піднімають у мені сторінки цієї книги, бо тут немає однозначного розмежування "світлої" та "темної" людської половин, а є лише чоловік, який своїми рішеннями все глибше скочується у прірву неповернення.

Головний герой твору - Северин, працює у невеличкій лікарні патанатомом і змушений шукати шляхи заробітку спочатку частково приватною практикою (уявіть приватну практику у цій галузі😅), а далі поступово прокладаючи собі шлях у чарівний світ великих грошей і чорної трансплантології.
Мораль лікаря при цьому досить розмита, бо він же забирає те, що вже точно не знадобиться власнику, а от йому та його родині таки стане у нагоді.

Цікаво і часом неприємно було спостерігати шлях моральної деградації Северина через свою жадобу, хоч сам сюжет доволі захопливий та досить наближений до реальності, про яку ми не здогадуємось.
Поступово герой із непримітного лікаря-невдахи стане таким собі недоганстером і грозою всіх бандюків, але шкода, що не отримає по заслузі за всі свої вчинки, бо так хотілося побачити справедливу розплату хоч у книзі.

Люблю медичну тематику у книгах і ще раз переконуюсь наскільки багатогранним є світ моторошних лікарських історій.

Приємно відкривати для себе нових українських авторів та знати, що у вітчизняному літературному просторі також знайдеться історія, що може полоскотати нерви.

▫️«Знаєш, виявляється, найстрашніше в житті — вибір. І поки я вагався зробити свій, він потихесеньку зробив мене»

Северин - патанатом, життя якого складається з самісіньких проблем. Він розлучений, не має можливості бачити сина, працює в підвалі за невелику платню 🥲

Головний герой вже довгий час живе з жінкою і вже ніби й час одружуватись знову, та чи
потрібно йому це? 😕

Він зовсім не розуміє, що хоче від життя, самооцінка нікудишня, алкогольна залежність, не живе, а виживає…

Відразу стає зрозуміло, чому Северин погоджується на пропозицію не зовсім легально підзаробити. Тож, як далеко головний герой зайде заради «щастя»? 🤔

▫️«Ми такі, які ми є. Часом доводиться робити погані речі. Навіть страшні. Але кожна подія… навіть смерть… має свій сенс, рухає нас далі»

Автор даної історії - лікар, тому варто зауважити, що тут доволі багато подробиць ВСЬОГО 🩺

Моментами було справді погано і бридко від прочитаних відвертих описів роботи героя 🙄

Але зупинитись було нереально! Хотілось дізнатись, на що Северин готовий заради свого уявного щастя 🤓

Окремо хочу виділити кінцівку, яка є просто чудово завершеною думкою. Закриваєш книжку і думки не закінчуються…

Життя не завжди свято (чи нам про це не знати😄). А книга, де головний герой паталогоанатом, веселою бути не може. Але є плюс - прочитавши її, я відразу записалася до двох спеціалістів, бо краще платити гроші лікарям живою, ніж вони вимагатимуть "за послуги" у твоїх родичів (обережно, прокидається чорний гумор).

Найкраща книга 2022 року. Ну так, рік же такий був, дуже надихаючий. У порівнянні з реальним трешем події цього трилера здаються майже казкою. Але щонайменше братів Грімм. Отже, був собі та працював паталогоанатом Сева. Трохи пиячив, трохи лівував, розлучений, у стосунках. Але усі казали йому, що він не уміє жити, задовольняється малим, не прагне більшого. Та він і сам з цим був згоден.

"Наступні години він буквально маринувався у прокрастинації. Його персональне прокляття, якого безуспішно намагався позбутися, скільки себе пам'ятав. Десь глибоко в душі Сева розумів, хоч і не зізнавався собі: ці вагання замість просто взяти і зробити, ця схильність відкладати всі справи, доки вони не накопичувалися критично і вже не залишалося надії привести їх до ладу - все оце й сформувало його життєвий шлях."

Так ось, хлопчика розбудили, почав він прагнути більшого і ... Полилася кров. Ну, добре не рікою полилася, бо більшість клієнтів потрапляла до нього вже не живими. Але коли гальма перестають спрацьовувати, машину, та і людину, заносить, подекуди дуже сильно.
Пропоную потанцювати і вам. Але ж ви зрозуміли, що це кримінальний трилер, тому зважайте на свій психологічний стан.

Захопливо, місяцми смішно, місцями огидно. Однозначно варта вашої уваги.

Напевно, мене заплюють за цей відгук, але ... Взагалі не сподобалася книжка.

З огляду на те, що ця книжка дійсно щось новеньке та неочікуване у світі сучасної української літератури, це було непогано. Сама ідея мені дуже сподобалася, але події у творі розгорталися, на мою думку, дуже повільно. Перші 200 ст. мені читалося дуже важко, я постійно змушувала себе і намагалася знайти щось, що може втримати. Останні сторінки дійсно тримали у напрузі і були цікавими, але загальні враження про книгу - так собі.

Тому ставлю 5 тільки за те, що кінцівка була цікава і задумка потішила.

«Танці з кістками» - це щось особливе. Моя перша книжка українського автора. Чорний гумор, серйозні теми, простий і зрозумілий стиль написання – все якось дуже вдало поєднано. Читати цікаво, місцями смішно, місцями аж мурахи по шкірі. Книга залишає багато вражень і змушує задуматися. Довелося подивитися відео, аби розібратися з фіналом книги і почути думки і сприйняття інших людей. Книга точно виділяється на фоні інших і запам’ятовується надовго. Хочу познайомитися ще з "Медицина доказова і не дуже".

«Танці з кістками» – це атмосферний та глибокий твір, що майстерно поєднує фольклор, символізм і психологічний підтекст. Книга зачаровує своїм стилем і змушує замислитися над вічними питаннями життя, страхів і зв’язку з минулим. Рекомендується тим, хто любить вдумливу й нестандартну літературу.

Книга "Танці з кістками" привернула мою увагу дуже давно своєю популярністю і тільки зараз я наважилась прочитати її.
Насправді ніяких очікувань перед читанням в мене не було і можливо це зіграло свою роль. Загалом книга від початку до кінця викликала досить рівні емоції, хоча цікавих подій тут справді багато і хочеться дізнатися, що буде далі. Сюжет насичений, але читається легко.
Надивившись тік-токів, дуже чекала моменту з піснею Depeche Mode. Звісно проспівала цю пісню в голові і наче гештальт якийсь закрила)
Я гарно провела час з книгою. Поставила 9/10. Свою популярність виправдала.

«Виявляється, найпростіше в житті - вибір. І поки я вагаюсь зробити свій, він потихесеньку зробив мене».

Це звісно треш, але дуже майстерно написано 😍
Хоч тут і немає жодного позитивного і приємного персонажа,і описуються бридкі, жахливі речі - я все одно в захваті 🔥

Книга дуже нестандартно написана,і я від неї нічого не очікувала,але мені дуже зайшло. Спочатку мені було нудно, і навіть думала закинути,але було щось таке,що не дало мені це зробити. Десь після 250 сторінки мене захопило. Деякі моменти,хоч і були гидкими,але одночасно це і круто. І я дуже рада,що автор не виправдовував головного героя,не мав до нього ніякого жалю і прописав йому дуже достойний фінал.

«Танці з кістками» це інтригуючий роман, який поєднує елементи містики, філософії та людських переживань. Тут кожен герой приховує більше ніж здається. Книга ідеально підійде тим, хто цінує неординарні історії з атмосферою загадковості.

Можливі спойлери

Виведення з зони комфорту, це точно про цю книгу: 1. Автор український, а їх не читала дуже дуже давно, це незвично: наші повсякденні реалії, сприйняття життя та навіть імена, по батькові. 2. Це медичний трилер, поєднання вже незвичне. 3. Моральні вчинки та думки героїв, от я не зустріла жодного, що припав би до вподоби.
Отже, маємо Северина Романовича патологоанатома-невдаху, що трудиться в київській лікарні, професія така, що грошей ні на що не вистачає, ще й чолов'яга випити любить від свого сірого та вбогого життя. От тут і починається власне історія, від бажання мати гроші, не на щось конкретне, а просто мати, що вже попахує клінікою трішки, герой наш бере підробітки у такого собі представника медичної корпорації.

"Словом, гроші Доник любив палко, безсило й ірраціонально, проте ніколи не мав їх достатньо"

"Підробітки" сумнівні від слова зовсім, але поки в рамці закону, але жага до грошей заставляє Северина той закон упускати, то підробка дозволів спочатку, і ейфорія від безкарності та грошей веде його далі і далі,  і кожен наступний крок дається легше і легше, і все ввязується в такий клубок, що вже не виплутатись. Те, що вчора Северин вважав неприпустимим, стає новою нормою.

"Машина рвонула з місця, під колесом шваркнуло, ніби наїхав на нерозбиту грудку снігу. Короткий виск, чутний навіть крізь зачинене скло, волого обірвався на високій ноті."
(Наїзд на кота просто від злості, що його викрив колега.)

"Як і завжди, щойно він ухвалив тверде рішення — все стало просто."
(Написати, що в когось злоякісна родимка, щоб просто заробити на тому. )

Є другорядні герої, які кожен теж відіграє свою роль у житті Доника( прізвище).

"Сева звик сприймати її як робочу конячку, як зручний інструмент."
(про інтернессу свою, вона ще те цабе але ж..)

"Він подумав над новим питанням і дійшов висновку, що його зупиняв лише страх бути впійманим на гарячому."
(про побиття діда, якому вже за 70, бо його взяли на його місце в приватній клініці)

Закінчення в принципі логічне, хоч і досить відкрите, кожен може придумати його на свій лад.

Ну і якщо відверто після прочитання провела вечір в гуглі, шукала про автора (анестезіолог) і чи не є це  історією на реальних подіях - ні, але зі слів автора, він може таке собі уявити, лиш би був попит.

Так добре відчувається реальність написаного, що прослідковується в фразах і згадках чогось знайомого, що відчуваєш, як знаходишся в книзі
Ніхто не ідеальний, корупція, вбивства, наркотики, алкоголь і в цьому щось є. Знову ж, відчувається реальність світу, бо він такий і є.
Книга тримала в напрузі, повільна розкачка, щось нове і нове з кожною дією.
До останнього сподівалась на інший фінал, але фінал зміг здивувати.