Роман, як на мене, дуже потужний. У ньому розповідається про викрадення дитини з сім'ї корінних канадійців і про тривале й болюче віднайдення шляху до свого коріння. Щиро раджу, але застерігаю: це не трилер. Радше соціально-психологічний роман. Знаю, що багато хто розчаровується, бо чекає таємниць, загадок, розслідування, а тут усе значно простіше й реальніше, та від того не менш жахливо. Мене зацікавила ця книжка, найперше, тематикою корінних народів американського континенту. І хоч акцент у романі не стільки на їхньому побуті й культурі (як я очікувала), скільки на особистій драмі однієї родини, твір мене зовсім не розчарував. Заімпонувала композиція, коли розповідь ведеться паралельно від двох оповідачів: Руті (Норми) та її рідного брата. Таким чином, ми маємо змогу простежити ключові моменти життя двох родин протягом тривалого періоду. Сподобалися мені й образи персонажів. Вони дуже реалістичні, зображені в розвитку (хтось - у деградації). У творі порушено багато проблем: расизму, комплексу національної меншовартості, стосунків батьків і дітей, братів і сестер, кохання, дружби, впливу стереотипів на життя людини, вибору та багато інших. Часто ловила себе на думці: як би я вчинила на місці персонажів? І завжди раділа, що не опинилася на їхньому місці. Особливо, на місці нерідної тітки Руті-Норми... Книжка дає багато поживи для роздумів. Я ще довго міркувала над тим, як би склалося життя персонажів, якби в певний момент їхній вибір виявився іншим. І хоч часто я була не згодна з їхніми вчинками, не розуміла їх (особливо рішення Норми щодо шлюбу чи втечу її брата від проблем), враження від прочитаного в мене залишилися якнайкращі.

Навіть не знаю, що пішло не так із цією книгою. Написана вона добре, тема драматична, але чомусь я залишалася байдужою до персонажів, їхня історія мене так і не зачепила. Наприкінці події трохи розчулили, проте загалом читання минуло дуже рівно й майже не викликало емоцій. Можливо, ця книга просто трапилася мені не в той час

Мала багато очікувань, але не зайшло. По-перше, книзі дуже сильно бракує деталей, які б створювали атмосферу. Мені було дуже важко втримати в голові прив’язку до років, в яких відбуваються події, бо нема нічого, що б їх яскраво ілюструвало, а сам стиль написання мене відсилав років так на 50-100 назад. По-друге, бракує рефлексії героїв та їх почуттів. Мені це видалось не історією про людей, а просто описом подій, що відбулися. Емоційною є, напевно, лише остання чверть книги, чи навіть менше. Текст глобально не чіпляє, було важко сфокусуватись на ньому.

Прочитала "Збирачі ягід" на одному диханні. Одразу зазначу, що така книга варта обговорення на читацькому клубі! Це дебютний роман канадської письменниці про родину індіанців, що зазнає втрат, але залишається згуртованою і сильною попри всі випробування. Оповідь ведеться від двох осіб хлопця-індіанця Джо та його зниклої сестри Руті. Тобто читач одночасно дізнається про долю обидвох дітей, що зростають у різних сім'ях, зазнають чималих випробувань, дорослішають, роблять вчинки, що змінюють не лише їхнє життя, але й оточення. Проте невідворотно ці двоє мають зустрітися!.. Дуже щемка і відверта у тексті тема материнства. На що здатна мати заради своєї дитини і на що здатна мати заради чужої дитини?.. Чи можна засуджувати мати Нори?.. Вона постійно втрачає дітей (народжених і ненароджених), вона на межі. І, раптом, подарунок долі?! - дівчинка... І тут головне не її вчинок, подальше піклування і хвороблива любов до дитини, а почуття оточення, прийняття її вчинку і зберігання таємниці... Про це авторка наголошує у книзі: "Іноді брехня настільки вкорінюється в людській свідомості, що перетворюється на глибоко приховану "нібито правду"..." З цією правдою доведеться пройти і Джо, і Руті! Їхні історії вражають своєю стійкістю, відвертістю й боротьбою за право бути собою! Досить легко читається. Гарний переклад. Багато описів природи, які досить глибоко й психологічно тонко переплетені з почуттями та вчинками героїв. Авторці майстерно вдається відтворити і головний задум твору, і його проблематику через наративи чоловічої та жіночої оповіді. Я під сильним враженням. Рекомендую!