Прочитала "Збирачі ягід" на одному диханні. Одразу зазначу, що така книга варта обговорення на читацькому клубі!
Це дебютний роман канадської письменниці про родину індіанців, що зазнає втрат, але залишається згуртованою і сильною попри всі випробування.
Оповідь ведеться від двох осіб хлопця-індіанця Джо та його зниклої сестри Руті. Тобто читач одночасно дізнається про долю обидвох дітей, що зростають у різних сім'ях, зазнають чималих випробувань, дорослішають, роблять вчинки, що змінюють не лише їхнє життя, але й оточення. Проте невідворотно ці двоє мають зустрітися!..
Дуже щемка і відверта у тексті тема материнства. На що здатна мати заради своєї дитини і на що здатна мати заради чужої дитини?.. Чи можна засуджувати мати Нори?.. Вона постійно втрачає дітей (народжених і ненароджених), вона на межі. І, раптом, подарунок долі?! - дівчинка... І тут головне не її вчинок, подальше піклування і хвороблива любов до дитини, а почуття оточення, прийняття її вчинку і зберігання таємниці... Про це авторка наголошує у книзі: "Іноді брехня настільки вкорінюється в людській свідомості, що перетворюється на глибоко приховану "нібито правду"..."
З цією правдою доведеться пройти і Джо, і Руті! Їхні історії вражають своєю стійкістю, відвертістю й боротьбою за право бути собою!
Досить легко читається. Гарний переклад. Багато описів природи, які досить глибоко й психологічно тонко переплетені з почуттями та вчинками героїв. Авторці майстерно вдається відтворити і головний задум твору, і його проблематику через наративи чоловічої та жіночої оповіді. Я під сильним враженням. Рекомендую!
Анонім
Котолог
