Аманда Лі Коу

Книга дуже потужна. Спочатку думала, що історія буде тільки про цих актрис. Але ми дізнаємося багато інших історій про інших другорядних персонажів і навіть тварин. Всі ті "інші" в якийсь момент свого життя перетнулися з тієї або іншою акторкою. Тому, мабуть, головні в цій книзі просто люди.
Книга захопила мене. І більше історіями звичайних людей.
Також, читаючи про Анну-Мей Вонг і Лені Ріфеншталь мене не покидало почуття несправедливості. Анну-Мей було шкода, тому що вона перша голлівудська акторка китайського походження, якій все одно не давали головних ролей і платили значно менше. Тому що не прийнято було давати головні ролі тоді іншим расам і ще була дурна заборона поцілунків на екрані між акторами інших рас. Це все дуже обурює!
"Чому китаянки в кіно ледь не всі геть-чисто злочинниці? - запитувала вона колись в інтерв'ю для "Film Weekly". І до того ж так грубо прописані. Зрадниці, вбивці, гадюки. Ми ж не такі. Хіба не дивно, коли й цивілізація наша настільки давніша за західну?" Ще прикріше, що в Китаї Анну-Мей зневажали, саме за те що грала в кіно з "білими" 😔 Ось він "золотий вік Голлівуду" во всій красі.
Лені Ріфеншталь....Режисерка пропагандистських фільмів Гітлера😡🤬 Це суцільна огида. Багатьма стікерами я позначила її лицемірство. І як же несправедливо, що її виправдали. Оце ось "культура поза політикою" 😡 Вона кричала "наклеп!", коли сталася "кришталева ніч" і в неї спитали в Нью-Йорку про це. Щось дуже нагадує...
Короче, раджу цю книгу тим, кому цікава історія 20 сторіччя. Перш за все це художній роман, тому правдивість деяких подій суперечлива. Але повторюсь, головні в цій книзі люди

Чудова книга
Неймовірно захоплююча історія з багатьма невідомими фактами про Марлен Дітріх і Лені Ріфеншталь. Дуже раджу почитати ,а потім подивитись фільми.. Такий екскурс у 40-кові роки💔

Марлен Дітріх, Анна-Мей Вонг, Лені Ріфеншталь 📽 Які імена з цього переліку ти знаєш?

Я знала тільки Марлен Дітріх. Дякуючи цій книзі відкрила для себе два інших імені. І хоча це художня біографія, але я гуглила багато імен, які зустрічала на сторінках.

Марлен Дітріх. Хоч я про неї і знала, але не знала наскільки вона була одіозною та провокативною. 😳 Вільний шлюб, коханки та коханці… При цьому вона йшла до своєї мети і платила свою ціну за ту славу.

Анна-Мей Вонг. Грала з Марлен в «Шанхайському експресі». Все життя хотіла стати відомою акторкою, але через своє походження (хоча сама ніколи не була на своїй історичній батьківщині) не могла отримувати кращі ролі і навіть цілуватися на площадці з білими чоловіками.

Лені Ріфеншталь. Більш відома як особистий кінорежисер Гітлера. Важке клеймо. Жінка, яка теж йшла до своєї мети доступними їй способами. Коли читала про неї, дуже мені накладалось сьогодення. Вона вважала, що «мистецтво поза політикою» і вона просто творила!

Авторка Аманда Лі Коу вміло передала переплетені життєві стежки цих зірок кінематографу. Кожна хотіла сяяти яскраво. Не кожній це вдалося. Всі заплатили свою ціну. Що їх об’єднує? Вони були чужими серед своїх.

Найбільше я симпатизувала Анні-Мей Вонг. Як на мене в неі не було можливості розкрити свій талант наповну через дурнуваті правила, які тоді діяли в Голівуді. Марлен дуже хороший маніпулятор, а я остерігаюсь таких людей. А Лені… Лені програла.

Авторка ще додала долі простих людей, які жили в сяйві цієї трійці. Чи зігріло їх це сяйво? Про це ти дізнаєшся, якщо прочитаєш книгу 😉

Оцінка 🍪🍪🍪🍪🍪 з 5

якщо коротко — це дуже-дуже вау😍

якщо розгорнутіше:

/дуже цікаво спостерігати за життям після війни — воно існує.

/люди «перевзуваються» і під час війни, і після. особливо ті, хто підтримував сторону, що повалилася.

/мистецтво внє палітікі — слоган тих, хто найбільше підтримує владу агресора. «Я ніколи не була нацисткою. Я просто творила — у певний час і за певних обставин».

/важливою залишається памʼять. люди забувають, коли інші люди роблять якесь гімно. показова сцена в книжці, коли на показі фільму режисерки, яка відверто підтримувала Гітлера, італієць вигукує, щоб нагадати: «Нахуй фашизм! Ніколи не пробачимо, ніколи не забудемо».

/в концентраційних таборах народжувалися діти.

/повно особистих історій Марлен Дітріх і переживань Анни-Мей Вонг, багато кохань, легкості, Голлівуду, зйомок, тусовок — в час Голодомору, в час ІІ Світової війни і повалення фашизму, в прифронтових зонах і в глибокому тилу.

/«повертайся неушкодженим!» — фраза, яка досі має сенс❤️

Три надзвичайно сильні та яскраві жінки, які водночас так не схожі одна на одну, потрапляють в один кадр:

• Марлен Дітріх – акторка, що надихає своєю боротьбою за свободу;
• Анна-Мей Вонг - американка китайського походження, що живе під владою культурних стереотипів;
• Лені Ріфеншталь – представниця "мистецтва поза політикою".


"Світло далекої зірки" - це історії переплетених доль трьох зірок, що
розгортається в улюблену епоху джазу та втраченого покоління.

Авторці вдалося вповні передати образ кожної з головних героїнь, які мають свої переконання, мрії, плани та власні бачення їх втілення.

Мені сподобалася ця книжка, адже її головні героїні сприймаються неймовірно живими, ніби ти сам знаходишся у вирії цих подій.

Сама атмосфера книжки нагадує твори Крістофера Ішервуда, де на фоні богемного життя відбуваються і страшні події в Європі, які змінюють життя людей.

З мінусів, на мою думку, сюжет у книжці трохи затягнутий і забагато сцен інтиму, які не дуже потрібні в цьому романі.