Це психологічний роман, в центрі сюжету якого Анна — українка, вимушено переміщена особа з домівки, в яку постукала війна. Вона переїхала до іншої країни, в якій знайомиться з такими ж жінками, як вона, — переміщеними. Хтось покинула рідну країну так само через війну, а хтось — шукала кращого життя деінде. Тож Анна, як і її подруги, шукають себе, нове життя і, звісно, кохання.
Мені неймовірно сподобалася головна героїня! Я часто відчувала близькість із нею. Вона за характером і світоглядом мені дійсно дуже близька — і це мене неабияк підкупило! І хоч деякі дії і думки я не до кінця розуміла, але ж це теж круто, адже викликає відчуття, ніби читаю історію реальної людини зі своїми тарганами та мотивацією.
Сама історія цікава, повільна та динамічна водночас. Книги сповнена сенсорними відчуттями: смаки, аромати, дотики, думки, вигляди. Я обожнюю, коли книги чіпляють усі рецептори, що викликає неймовірну привʼязаність💔
Цей роман — такий собі маніфест для жінок. У нашому суспільстві досі побутує стереотип, що лише чоловіки можуть «перебирати» та шукати кращу жінку. А тут авторка показала, що так можуть чинити й жінки. Що вони також можуть ходити на побачення з різними чоловіками, можуть кохати, кохатися, зраджувати.
Проте я зняла півбала через те, що подекуди мені були незрозумілими алегорії і порівняння авторки. Безумовно, у цьому криється стиль, але в якийсь момент мені вже трохи набридли ці незрозумілі порівняння. А ще книгу потрібно ще раз відредагувати, адже траплялися помилки та одруківки🥹
Проте книга мені дуже сподобалася! Я не читала ще нічого схожого, тому книга відразу потрапила в саме серденько!